методичні рекомендації з протидії торгівлі людьми безоплатно

методичні рекомендації з протидії торгівлі людьми безоплатно

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, врахування при плануванні роботи з учнівськими колективами.

2020 № 463 - іх у закладах освіти виховний процес є невід ємною складовою освітнього процесу і має грунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини громадянина тощо. Концепцією нової української школи передбачено формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі й толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу.

2018 № 2657 - viii до повноважень органів управління освітою входить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову в реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.

Для отримання такої допомоги варто зателефонувати за номером єдиного контакт - центру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах україни зі стаціонарних та мобільних телефонів). Html проводити освітню роботу з батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом. Сім я є й залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення та несе відповідальність за створення належних умов для цього. Саме вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження й передачі з національно - культурних і загальнолюдських цінностей наступним поколінням. Міжнародні договори, учасницею яких є україна, дозволяють вирішувати питання, пов язані із здійсненням батьківських прав і виконанням обов язків як матеріального, так і нематеріального характеру, незалежно від громадянства і місця проживання батьків і дітей. Слід зазначити, що в україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених міжнародним і вітчизняним законодавствами, протягом останнього часу істотно змінилися. Це пов язано з посиленням уваги з боку держави до інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально - правового захисту дітей та багатьма іншими факторами.

Регулювання батьківської відповідальності за виховання є актуальними в сучасних умовах, ці питання унормовані в таких нормативно - правових актах україни щодо прав, обов язків та відповідальності батьків за виховання дітей. Традиційними для україни проблемами залишаються сексуальний трафік та рабська праця жінок і дітей, де країна виступає водночас джерелом, транзитною точкою та пунктом призначення для таких злочинів. При цьому українці та українки продовжують бути жертвами трудового чи сексуального рабства у вірменії, азербайджані, білорусі, бельгії, болгарії, кіпрі, данії, німеччині, угорщині, ізраїлі, латвії, лівані, литві, чорногорії, португалії, польщі, сенегалі, словенії. Педагогічний процес значною мірою зумовлюється змістом освітніх предметів, який сприяє оволодінню знаннями про людину та суспільство, про права людини.

Головні завдання навчально - виховних заходів із зазначених негативних явищ - підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства. Pdf) запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних і психотропних речовин повинно займати належне місце в організації виховного процесу закладу освіти.

Розпорядженням кабінету міністрів україни від 6 лютого 2019 року № 56 затверджено план заходів на 2019 - 2020 роки з реалізації стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року.

7; 30 плану заходів на 2019 - 2020 роки з реалізації стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням кабінету міністрів україни від 6 лютого 2019 р, № 56, зокрема. Впроваджувати апробовані передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних програм та методик розв язання наркотичних алкогольних проблем згідно з вимогами мон до наукових, науково - методичних та освітніх видань; забезпечувати підтримки розвитку системи позашкільної освіти; формувати в дітей, учнівської та студентської молоді життєві навички, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов язаним із наркотиками; здійснювати комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення психолого - педагогічної компетентності батьків, формування в них свідомого відповідального ставлення до виконання обов язків, пов язаних з утриманням, вихованням та освітою дітей; впроваджувати в програми підготовки та перепідготовки педагогічних працівників сучасні методики профілактичної роботи з подолання негативних проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді; створювати методики раннього виявлення дітей, які належать до груп ризику через їх незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку вживання наркотиків (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за кордоном; діти із сімей з проблемами залежності; діти, що отримали психологічні травми внаслідок жорстокого поводження або сексуального насильства; безпритульні), сприяти захисту їх прав та недопущення соціального відторгнення тощо. При цьому інформуємо, що постановою кабінету міністрів україни від 10 липня 2019 року № 689 затверджено порядок проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в україні. Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на виконанні органами управління освітою та закладами освіти в межах компетенції плану заходів з реалізації національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, затвердженого розпорядженням кабінету міністрів україни від 27 листопада 2019 р. Ситуація щодо кримінальних правопорушень у дитячому середовищі спонукає до проведення чіткої взаємодії всіх зацікавлених органів і служб на місцевому рівні. Враховуючи викладене, міністерство з вважає, що профілактика кримінальних правопорушень спонукає до формування правової культури учнів, виявлення та усунення причин і умов, які сприяють учиненню дітьми злочинів, подоланню девіантної поведінки.

Проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки; провести інформаційно - просвітницьку роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, сприяти в організації позакласної зайнятості цієї категорії дітей, зокрема в літній період; налагодити міжвідомчу взаємодію з підрозділами ювенальної превенції національної поліції україни, службами у справах дітей, соціальними службами для сім ї, дітей та молоді тощо. З - поміж усіх порушень прав людини, які привертають до себе особливу увагу міжнародного співтовариства, торгівля людьми, головним чином жінками та дітьми, належить до найболючіших і найганебніших явищ нашого часу.

На початку 90 - х років торгівля людьми набула інтенсивного характеру, в тому числі і в україні, яка в міжнародній системі ідентифікована як країна походження та транзиту “живого товару” одночасно. Використовуючи складну економічну ситуацію в країні, високий рівень безробіття та правову недосконалість захисту громадян молодою державою, злочинці з метою організації кримінального бізнесу запрошують українських громадян працювати за кордоном, де останні зазнають жорстокої експлуатації, заробляючи мізерні копійки для себе і тисячі - для організаторів цього бізнесу.

Чоловіки - з метою експлуатації в праці, діти - з метою використання у жебрацтві, жінки - для сексуального рабства, будь - які особи - для вилучення і трансплантації органів. Вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, суспільства - уперше була піднята правозахисниками на початку хх століття, коли більшість держав тодішньої європи підписали у 1904 році в парижі міжнародну угоду, спрямовану на боротьбу із цим явищем. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”. Гнітюча бідність або, як мінімум, мізерні перспективи сталих економічних можливостей (у порівнянні із більш розвиненими країнами) передбачають стійке забезпечення потенційними жертвами з - посеред людей, які мають бажання мігрувати; наявність інших соціальних факторів та факторів оточення; - у країнах призначення. Постійно зростаючий ринок сексуальних послуг і попит на дешеву працю мігрантів або інші форми послуг експлуатаційного характеру спричиняють зростаючу потребу у послугах жертв; - мігранти часто не знають своїх прав у країнах призначення і тому страх перед органами державної влади робить їх уразливими до зловживань і експлуатації; отже, за своєю природою торгівля людьми майже у всіх випадках має транснаціональний організований характер, оскільки в процесі її здійснення залучаються представники злочинного світу різних країн, а потерпілих від цих злочинів можуть переміщувати через цілий ряд державних кордонів. Більшість виїжджають за туристичними чи приватними візами, працюють без необхідних документів, дозволів та контрактів, а це робить їх безправними, і стає причиною потрапляння в тенета торгівців людьми.

Усе це відноситься і до здійснення соціальної роботи в україні, під якою розуміють, згідно закону україни “про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, - діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб. Ця проблема є, однак, недостатньо теоретично обґрунтованою, що приводить до дублювання профілактичних заходів з одними категоріями дітей, молоді, жінок, нераціональному використанню ресурсів суб єктів соціальної роботи, а також до того, що окремі категорії громадян є неохопленими соціальною профілактикою, або охоплені так, що одержаної інформації недостатньо. Сьогодні ж основна робота проводиться з учнями загальноосвітньої школи, їх батьками і вчителями, безробітними, які стоять на обліку в центрі зайнятості тощо. Вона скерована на боротьбу зі шкідливими факторами в соціальному та природному середовищі; - профілактика вторинна - превентивна допомога та корекція; діяльність спрямована на попередження подальшого розвитку проблем серед груп ризику та осіб, схильних до девіантної поведінки.

Передбачає виявлення груп ризику, застосування до цих груп комплексу лікувальних та виховних заходів; - профілактика третинна - адаптація, реабілітація і ресоціалізація. Як суб єкти адміністративного права громадські утворення керуються конституцією україни, законодавством україни, положеннями про відповідні органи самоорганізації, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, рішеннями зборів громадян. Використовуючи положення міжнародних документів, неурядові організації можуть здійснювати тиск на національні уряди з метою дотримання прав громадян, перегляду національного законодавства та приведення його положень у відповідність до міжнародних норм. Який би напрям роботи неурядової організації не взяти, його ефективне впровадження потребує скоординованих зусиль та взаємодії з органами державної влади.

Для розгортання превентивної та освітньої роботи спочатку необхідно було сформувати позитивне ставлення до неї серед представників урядових структур та державних органів, заручитися їх підтримкою і партнерством у цій діяльності. Участь у заходах один одного; консультування; інформаційний обмін; проведення “круглих столів”, семінарів, конференцій; організаційна, адміністративна, матеріальна підтримка, участь у формуванні спільних планів дій та розробці національної політики щодо поліпшення становища жінок та підвищення їх ролі і статусу в суспільстві тощо. Вони мають за мету пошук шляхів впливу на органи влади з метою формування цивілізованої політики щодо дотримання прав людини в україні та активну її участь у реалізації. У кожній з областей проект обрав чотири населених пункти (два сільських та два міських), на базі яких буде здійснюватися робота, яка включає навчання для громадських активістів та соціальних працівників, реалізацію програми малих проектів, дослідження стану міграції та роботу у громадах, спрямовану на зменшення відтоку трудових ресурсів з україни.

Завдання проекту полягає у тому, щоб допомогти громадам створити у себе більш сприятливе середовище, щоб молоді люди були схильні залишитися в україні, а не виїжджати за кордон. Для цього проект працюватиме безпосередньо з молоддю, а також залучатиме громадських активістів, сільські ради, школи, міські соціальні та медичні установи, за підтримки місцевої державної влади, органів самоврядування та громадських організацій. На місцевому рівні проект має намір працювати за підтримки ініціативних груп на основі громад сіл, а також груп активістів у цільових містах, під керівництвом місцевих координаторів, з метою забезпечення підтримки заходів та ініціатив проекту.

На підвищення уваги до цієї проблеми спрямовано проведення місцевих конференцій, круглих столів та тренінгів, зустрічей та обговорень у робочих групах, ініційованих представниками місцевої влади та нуо. На етапі планування інформаційно - просвітницької роботи важливо вибрати оптимальні способи подачі навчального та інформаційно - просвітницького матеріалу.

Часто при виборі конкретних форм та методів роботи організація керується, насамперед, досвідом та рівнем володіння співробітниками тією чи іншою методикою. Усі існуючі форми та методи роботи залежно від участі аудиторії поділяються на пасивні (лекція), активні (групова робота) та інтерактивні (тренінг, дискусія, рольові ігри тощо). Тренінг - це заздалегідь спланований процес, призначений формувати необхідні знання та навички, а також перевіряти, чи вдалося в процесі такого навчання досягти поставленої мети.

У тренінгу вся група є активним учасником процесу навчання, протягом якого учасники не тільки можуть ділитися чи обмінюватися своїми знаннями, практичним досвідом, але й шукати оптимальне рішення проблемної ситуації. Загалом, використовувати лекції можна у роботі з будь - якою аудиторією, за виключенням дітей молодшого та середнього шкільного віку, які ще не підготовлені до сприйняття інформації у вигляді лекції. У такому випадку застосовується міні - лекція, за якою слідує групова дискусія, рольова гра, робота в малих групах чи інша форма роботи з метою закріплення знань та відпрацювання навичок. Після перегляду матеріалів ведучий проводить обов язкове обговорення фільму та формує необхідний висновок, опираючись не тільки на думку учасників, але й на їхні емоції та почуття. Важливо аби до його перегляду долучалися експерти з розглянутої тематики аби в разі необхідності була можливість внести роз яснення в епізоди, які викликали найбільше запитань з боку учасників. Часто дискусія приймає гострий характер (коли заявляється проблема стосується життєвих принципів і особистих переживань учасників), і сторони не досягають одностайності. Колаж (з французької collage - наклеювання) - це один із технічних засобів та творчих форм роботи, що передбачає наклеювання на будь - яку тверду основу матеріалів, які відрізняються за кольором та фактурою. Як формальний експеримент колаж був введений в художню творчість кубістами, футуристами і дадаїстами (представники течій в образотворчому мистецтві початку xx століття, які передували абстрактному мистецтву). Сьогодні колаж використовують при проведенні групової роботи або на час тренінгів, які проходять кілька днів з метою емоційного залучення учасників до проблеми та пошуку можливих шляхів вирішення проблемної ситуації. Ведучий, який не потребує специфічної підготовки і в ролі якого може виступати будь - хто із волонтерів, задає тему, об єднує учасників в групи, дає матеріали для роботи.

Основна критика на адресу політики україни концентрувалася навколо проблем координації зусиль різних структур, недостатнього судового переслідування злочинців та фактичної відсутності можливостей надання допомоги потерпілим. Статистика міністерства внутрішніх справ та громадських організацій свідчить про негативну стабілізацію цього явища в україні, коли цифри кількості розкритих справ або потерпілих, яким надана допомога, залишаються на одному рівні, або навіть мають динаміку зростання. Торгівля людьми сьогодні пов язана не стільки з сексуальним бізнесом, а перш за все з трудовою експлуатацією і різними формами насильства під час праці. У донбасі ця проблема існує вже багато років саме для чоловіків, коли через закриття шахт вони втратили свій традиційний статус годувальника сім ї і погоджуються на будь - яку роботу за кордоном. Аналіз статті 149 кримінального кодексу україни, яка передбачає кримінальну відповідальність за торгівлю або іншу незаконну угоду щодо передачі людини.

Просимо довести їх до відома керівників та педагогічних працівників закладів освіти для використання в освітній діяльності щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини.

Захист дітей від жорстокості, попередження злочинів проти них є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить міждисциплінарний характер. У діяльність щодо припинення насильства повинні залучатися працівники правоохоронної системи, органів опіки та піклування, представники соціальної та педагогічної спільнот, співробітники медичної і психологічної служб. Однак, найчастіше зусилля зі створення ефективної системи профілактики та припинення насильства щодо дітей, надання допомоги жертвам жорстокого поводження розбиваються через перешкоди, з - поміж. Відомча обмеженість і міжвідомча роз єднаність, суб єктивізм у виборі недержавних організацій для співпраці, відсутність єдиних методичних і системних підходів в організації профілактичної роботи; ігнорування профілактичної спрямованості в роботі з дітьми і сім єю; відсутність законодавчих норм і правозастосовної практики щодо захисту і реабілітації жертв, що посилюється правовою неписемністю і недовірою населення до правоохоронних органів, низькими матеріальними статками, що не дозволяють звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою; несформованістю у педагогічних, поліцейських, соціальних, медичних працівників навичок спілкування з жертвою, що веде до приховування або замовчування фактів насильства, особливо за відсутності особистої зацікавленості дорослого в покаранні кривдника і реабілітації постраждалого від домашнього насильства; відсутність ефективно діючої і доцільно організованої реабілітаційної системи.

Проблема ускладнюється ще й тим, що значна частина постраждалих від насильства - вихідці з неблагополучних верств або діти вулиці, в долях яких мало хто зацікавлений. іноді діти оплачують власним стражданням і навіть життям батьківську потребу в самоствердженні, прагненні дорослих влаштувати особисте життя, стають заручниками п яних батьків і постійно роздратованих матерів. Розв язати проблему насильства щодо неповнолітніх можна тільки у разі спільної роботи педагогів, батьків і всіх дорослих, які так чи інакше причетні до виховання дітей. Метою роботи щодо нівелювання наслідків насильства є не заміна або усунення батьків, які не в змозі нести відповідальність за виховання своїх дітей, а допомога сім ї у відновленні або формуванні здатності до названої діяльності. Загострення конфлікту на близькому сході, проблеми біженців і збільшення випадків смертності в результаті терористичних інцидентів, сприяє тому, що наша планета стає менш мирною. Проте і ця частина світу не застрахована від війни - англія, франція, бельгія та інші країни активно беруть участь у зовнішньому конфлікті на близькому сході і зіштовхуються із зростаючою загрозою міжнародного тероризму.

Україна в 2016 році нарівні з сирією, південним суданом, єменом, іраком, афганістаном, сомалі та іншими попала в десятку найбільш небезпечних країн світу (8 - е місце) і зайняла 156 місце в загальному рейтингу мирних країн та держав із найбільшими проявами насильства за 2016 рік. За статистикою, яку оприлюднили під час голосування за закон україни про запобігання та протидію домашньому насильству, понад 3 мільйони дітей в україні щороку спостерігають за актами насильства у сім ї або є їхніми вимушеними учасниками, а майже 70 % жінок піддаються різним формам знущань і принижень. Майже 100 % матерів, які зазнали насильства, народили хворих дітей - переважно з неврозами, заїканням, енурезами, церебральним паралічем, порушенням психіки.

Розрахунки, проведені інститутом демографії і соціальних досліджень на замовлення фонду народонаселення оон, говорять про те, що щорічно 1, 1 млн українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією в сім ї, і більшість з них мовчать. Намагаючись вирішити проблему домашнього насильства, у грудні 2017 року верховна рада україни ухвалила закон про запобігання та протидію домашньому насильству, в якому запропоновано новий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві. 1 закону україни про запобігання та протидію домашньому насильству (далі - закон) домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Діяння визнається насильством лише тоді, коли воно порушує вимоги чинного законодавства і призводить чи може призводити до порушення конституційних прав і свобод члена сім ї. Домашнє насильство може мати форму, як активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо), так і бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім ї, який перебуває у небезпечному для життя становищі). • прийомні батьки, батьки - вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти - вихованці, діти, які проживають або проживали в сім ї патронатного вихователя; • будь - які інші родичі, особи, які пов язані спільним побутом, мають спільні права та обов язки за умов спільного проживання (діди та онуки, прадіди та правнуки тощо). між дорослими дітьми та батьками (насильство можуть чинити як дорослі діти стосовно батьків, так і навпаки, хоча перший випадок є більш розповсюдженим). Насильницьке ставлення до батьків може виникнути і в сім ях, де діти виросли в атмосфері уседозволеності; - між дітьми в одній родині (така поведінка, як правило, виникає на фоні насильницьких стосунків між дорослими членами родини і можуть мати різноманітний характер - старші діти можуть скоювати насильство над молодшими, брати над сестрами, діти можуть об єднуватися для насильства над кимось одним із дітей); - насильство між іншими членами сім ї. Це означає, що особа, яка вчинила насильство, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати характер вчинюваних нею дій або бездіяльності, передбачала або могла передбачити (виходячи з її фізичного і психічного стану) можливість настання таких шкідливих наслідків, як заподіяння моральної шкоди, шкоди фізичному або психічному здоров ю іншого члена сім ї. Необхідно відзначити, що вчинення насильства у стані алкогольного сп яніння не виключає можливості особи усвідомлювати і передбачати настання шкідливих наслідків. Згідно з кримінальним кодексом україни особа, яка скоїла злочини в стані сп яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих засобів, підлягає кримінальній відповідальності - 3; • дії унеможливлюють ефективний самозахист. Наприклад, вчитель знущається над учнем, змушуючи його робити ганебні вчинки перед всім класом, маючи перевагу у віці, посаді, статусі; • дії порушують права і свободи особи.

Наприклад, якщо жінка не хоче, не може саме зараз мати інтимні стосунки зі своїм партнером, а він наполягає, ображає, погрожує і врешті - решт отримує бажане - це насильницька дія; • насильницькі дії спричиняють шкоду (фізичну, морально - психологічну, матеріальну) іншій особі. Наслідком від насильницької дії завжди є шкода - це можуть бути і матеріальна втрата (вкрадені гроші, відібрана частина спільно заробленого майна), і ушкодження (синці, переломи), і погіршення емоційного стану (сором, страх, пригнічення). Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - протиправне посягання одного члена сім ї на статеву недоторканість іншого члена сім ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім ї. Розбещення дитини; демонстрація дитині (підлітку) статевих органів (ексгібіціонізм); демонстрація акту онанізму; втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією тощо. Психологічне насильство - це насильство, пов язане з дією одного члена сім ї на психіку іншого члена сім ї шляхом словесних образ або погроз, у тому числі щодо третіх осіб, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе або завдається шкода психічному здоров ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Одним із найбільш поширених проявів економічного насильства в україні є вигнання з дому (квартири), що в переважній більшості випадків застосовується до жінок та дітей. Не існує єдиної формули, яка б розраховувала портрет людини, яка вчиняє чи страждає від насильства, адже постраждалою від насильства на вулиці, наприклад, може стати будь - яка людина, що опинилася не в тому місці і не в той час. Насильником (кривдником) здебільшого стає людина, яка сама переживала насильство, має занижену самооцінку, прагнення контролю, домінування (ставить свої цінності, упередження вище за інші та нав язує їх), не в змозі висловити свої потреби та зрозуміти потреби іншого. Психологи також присвоюють постраждалим такий феномен, як вивчена безпорадність, - явище, яке формується через те, що від насильства не захищали, його неможливо було уникнути, йому потурали, а тому, захист від нього втратив сенс. Людину, яка тривалий час потерпає від насильства, можна виявити за низкою ознак фізичного, економічного, сексуального та психологічного характеру, зокрема. • головний біль, біль у м язах, синці, забиті місця відсутність зубів, ушкодження кісток та м яких тканин, наявність частково залікованих попередніх травм, сліди укусів, опіки незвичайної форми та в різних частинах тіла. • депресія; нав язливі рухи та думки, схильність до одноманітних рухів та дій на кшталт розгойдування в кріслі, різання паперу, розчісування одного й того ж пасма волосся тощо. • надмірне збудження, безсоння або, навпаки, підвищена сонливість та уповільнення рухів (останні вважаються проявом лінощів, нездатності добре виконувати свої домашні обов язки та підсилюють почуття провини). • звуження свідомості, нездатність адекватно оцінювати ситуацію, власне майбутнє, свої вчинки та вчинки інших людей, поєднання підозрілості з безмежною довірливістю. • соціальні (напруження, конфлікти, насильство в суспільстві; пропагування в засобах масової інформації насильства як моделі поведінки); • економічні (матеріальні нестатки; відсутність гідних умов життя та одночасно - відсутність умов для працевлаштування і заробітку грошей; економічна залежність; безробіття); • соціально - педагогічні (відсутність усвідомленого батьківства, сімейних цінностей у суспільстві, позитивної моделі сімейного життя на засадах ґендерної рівності, сімейного виховання на основі прав дитини); • правові (ставлення до насильства як до внутрішньосімейної проблеми, а не як до негативного суспільного явища, до членів сім ї - як до власності; недостатня правова свідомість); • політичні (схильність до ґендерних стереотипів; недостатній пріоритет проблем сім ї та ґендерної рівності; увага до материнства й дитинства, а не до сім ї загалом; брак уваги до батьківства, чоловіків); • соціально - медичні (відсутність репродуктивної культури у населення, відповідального батьківства, системи сімейних лікарів; алкоголізм, наркоманія, агресія тощо); • фізіологічні та медичні (порушення гормонального фону, обміну речовин, швидкості реакцій; прийом збуджувальних лікарських препаратів; хвороби нервової системи тощо). Любов і каяття - особа, яка чинить насильство, вдається до романтичного примирення, просить вибачення та обіцяє змінитися, користуючись зніяковілістю і страхом, що був спричинений насильством. Сучасність демонструє такі його приклади, як смерть дітей від голоду, загибель їх під час бомбардувань і обстрілу, міжнародних конфліктів, вбивство в таборах біженців, на побутовому ґрунті. Нерідкі і такі форми насильства, як торгівля дітьми, залучення до жебрацтва, проституція, економічна експлуатація, позбавлення житла, коштів для існування, зневага потребами й інтересами.

Насильство над дітьми - це широке поняття, яке включає різні види поведінки батьків та опікунів, інших родичів, вчителів, вихователів, будь - яких осіб, які старші або сильніші. У практиці соціально - педагогічної роботи часто використовують поняття жорстоке ставлення щодо дитини, що включає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство, а також психологічно негативне звернення, що може мати на увазі, наприклад, ігнорування дитини або залучення до насильства між батьками чи іншими членами сім ї. Жорстоке ставлення до дитини і нехтування її інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті. Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета. Фізичне насильство - це також і залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних речовин або медичних препаратів, які викликають одурманювання (наприклад, снодійного, не виписаного лікарем), а також спроби задушення та потоплення. Сексуальне насильство включає в себе статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами.

До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює. Психологічне (емоційне) насильство - це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям. Зневага (нехтування) інтересами і потребами дитини (або економічне насильство) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров я дитини наслідків. Так, інцест (сексуальне насильство) неминуче супроводжується руйнуванням сімейних стосунків та довіри в сім ї, маніпулятивними стосунками, а часто й залякуванням із боку кривдника, що кваліфікується як психологічне насильство. Будь - який вид жорстокого поводження щодо дітей веде до найрізноманітніших наслідків, проте об єднує їх одне - завдання шкоди здоров ю чи небезпека для життя дитини.

У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь - яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки - 10. До наближених наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а також блювота, головний біль, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається в маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно трясуть. Віддалені наслідки - це порушення фізичного і психічного розвитку, соматичні захворювання, особистісні та емоційні порушення, соціальна невлаштованість. 1) порушення фізичного і психічного розвитку - у більшості дітей, що живуть у родинах, де застосовуються важкі фізичні покарання, лайка на адресу дитини і є методами виховання, чи в родинах, де діти позбавлені тепла, уваги, наприклад у родинах батьків - алкоголіків, наявні ознаки затримки фізичного і нервово - психічного розвитку.

Та й зовні діти, що живуть в умовах зневаги їхніх інтересів, фізичних й емоційних потреб, виглядають по - іншому, ніж діти, що живуть у нормальних умовах. У них припухлі, заспані очі, бліде обличчя, скуйовджене волосся, неохайність в одязі, інші ознаки гігієнічної занедбаності - педикульоз, висипання, неприємний запах від одягу і тіла. інфекційно - запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, снід, гострі і хронічні інфекції сечостатевих шляхів, травми, кровотечі із статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви, випадання прямої кишки.

Часто в дітей розвиваються такі нервово - психічні захворювання, як тики, заїкуватість, енурез (нетримання сечі), енкопрез (нетримання калу), деякі діти повторно потрапляють у відділення невідкладної допомоги з приводу випадкових травм, отруєнь; 3) психічні особливості дітей, які постраждали від насильства - практично всі діти, що постраждали від жорстокого поводження і зневажливого ставлення, пережили психічну травму, в результаті чого вони мають визначені особистісні, емоційні і поведінкові особливості, що негативно впливають на їхнє подальше життя. У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь - яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.

Діти, що пережили сексуальне насильство, здобувають невластиві віку пізнання про сексуальні стосунки, що проявляю в їхній поведінці, в іграх з іншими дітьми чи іграшками.

Навіть маленькі діти, які постраждали від сексуального насильства, згодом самі можуть стати ініціаторами розпусних дій і втягувати в них велику кількість учасників. Найбільш універсальною і важкою реакцією на будь - яке, а не тільки сексуальне насильство, є низька самооцінка, що сприяє збереженню і закріпленню психологічних порушень, пов язаних з насильством. Почуваючи себе нещасливими, знедоленими, пристосовуючись до ненормальних умов існування, намагаючись знайти вихід з ситуації, вони і самі можуть стати маніпуляторами.

Це, зокрема, стосується сексуального насильства, коли в обмін на обіцянку зберігати таємницю і не ламати звичного сімейного життя, діти вимагають у дорослих ґвалтівників гроші, солодощі, подарунки; 4) соціальні наслідки жорстокого поводження з дітьми - шкода для жертви і для суспільства (два наслідки, що виявляються одночасно). У них порушені зв язки з дорослими, немає відповідних навичок спілкування з однолітками, вони не мають достатнього рівня знань і ерудиції, щоб завоювати авторитет у школі тощо. Вирішення своїх проблем діти - жертви насильства - часто знаходять у кримінальному, асоціальному середовищі, а це часто поєднано з формуванням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти і здійснювати інші протиправні дії. і ті й інші згодом відчувають труднощі у разі створення власної родини, вони не можуть дати своїм дітям досить тепла, оскільки не вирішені їхні власні емоційні проблеми.

ранній вік - немовлята не реагують на розлуку з батьками, не виявляють ознак страху перед незнайомими людьми; не здатні розрізняти людей, значущих для них, та незнайомих; часто пасивні, апатичні, не реагують на оточуючих. Вони не дивляться в очі, не виявляють емоцій, коли до них хтось розмовляє, не в змозі привертати та утримувати увагу дорослих невербальними засобами; можуть розгойдуватися, битися головою об стіну тощо; постійно плачуть або не плачуть взагалі. Діти раннього віку часто не можуть сформувати прив язаність до своїх основних вихователів (батьків) або мають нестійку прив язаність, що характеризується відчуттям тривоги, плаксивістю. Недостатній для віку зріст, слабкий м язовий тонус, погана координація рухів, незграбна хода; хворобливість (особливо захворювання верхніх дихальних шляхів), розлади кишково - шлункового тракту; відсутність інтересу до рухливих ігор. Дитина не говорить, або мова недостатньо розвинена та незрозуміла для оточуючих; слабка артикуляція або неправильне використання слів; труднощі в концентрації уваги, відсутність інтересів до оточуючих предметів, нездатність зосередитися. Нестійкі прив язаності або їх відсутність; нерозбірливість у стосунках, нав язливість, легковажність; недостатнє або досить бурхливе реагування на розлуку з батьками (іншими вихователями); емоційне відсторонення, ізольованість або відчуженість від дорослих та однолітків; соціальна незрілість у відносинах з однолітками (невміння взаємодіяти з іншими дітьми під час гри, ділитися, робити щось по черзі або домовлятися про щось, підвищена агресивність, прагнення командувати однолітками або конкурувати з ними); відсутність навичок та інтересу до участі в іграх, які вимагають уявлення та фантазії, утримування від будь - якої діяльності, пов язаної з експериментуванням та дослідженнями довкілля. Часте відчуття страхів, нерідко безпричинна або з незначних причин душевна неврівноваженість; ознаки заниженої самооцінки та невпевненості у своїх силах, поганий контроль над своїми імпульсами, майже відсутність емоцій, пасивність та відсторонення; відсутність проявів здорової ініціативи, емоційна відчужуваність, ознаки емоційних розладів на кшталт тривожності, депресивного стану, емоційної нестабільності; вірогідність енурезу, смоктання великого пальця; - молодший шкільний вік - діти не очікують (не шукають) допомоги дорослих, намагаються своїми діями та словами довести, що вони в змозі самостійно про себе подбати (що є фактично захисною реакцією, яка спричинена недовірою до дорослих); іноді не реагують на похвалу та позитивну увагу; діти намагаються виправдати очікування дорослих та беруть на себе їх зобов язання. У них виникають проблеми при спілкуванні з однолітками (відчувають себе неповноцінними та не вартими спілкування з іншими, можуть мати низьку самооцінку, гостро реагують на сприйняття їх однолітками, можуть відчувати сором і розгублення, якщо їм здається, що вони не виправдовують очікування однолітків); можуть намагатися контролювати та експлуатувати інших дітей, командувати ними або залякувати.

У таких дітей можуть виникати труднощі у навчанні, їх лякає шкільне середовище, в якому необхідно виконувати численні правила, вони часто не здатні концентруватися на виконанні завдань, для них характерні часті емоційні сплески, нездатність спокійно працювати на уроках. Вони схильні до асоціальних проявів - б ють інших дітей, вживають ненормативну лексику, пошкоджують речі, говорять неправду, крадуть тощо; - підлітковий вік - рівень емоційного розвитку не відповідає фізичному (емоційно дитина виявляє високий рівень обізнаності щодо статевих відносин та готовність до них при фізичній незрілості, погано розуміє себе й оточуючих і не може описати, чим відрізняється від інших людей). Дитина соромиться свого тіла, одягається невідповідно до розміру чи обставин - або в занадто великий, яким намагається прикрити свої частини тіла, або в занадто відвертий одяг. Як правило, самооцінка є заниженою чи завищеною (підлітки, які в результаті насилля мали травми, після яких залишилися шрами чи каліцтво, в переважній більшості мають низьку самооцінку, через що нерідко перебільшують значимість дорослої людини). Свідченням сексуального насильства над дитиною може бути її сприйняття себе як зіпсованої людини, внаслідок чого вона має сильне відчуття сорому та провини, негативне ставлення до власного тіла. Отже, будь - який вид насильства формує у дітей такі особистісні і поведінкові особливості, які роблять їх малопривабливими і навіть небезпечними для суспільства. у дошкільників, що пережили сексуальне насильство, загальними симптомами є тривога, нічні кошмари, загальний посттравматичний стресовий розлад, уникаюча поведінка, депресія, боязкість, агресія, антисоціальна і неконтрольована поведінка, невідповідна віку сексуальна поведінка; - для дітей шкільного віку характерні такі реакції, як страх, невротичні розлади, агресія, нічні кошмари, труднощі у навчанні, гіперактивність (знаходячись у постійній напрузі вдома, дитина не може стримуватися в школі, де немає людей, агресію з боку яких вона боїться) і регресивна поведінка; - у підлітків частіше спостерігаються депресії, суїцидальна та самоушкоджуюча поведінка, соматичні скарги, протиправні дії, втечі з дому і зловживання наркотичними речовинами.

Насильство в закладах освіти має різну природу і характер, проявляється як у формі одноразових насильницьких дій, так і у вигляді постійних знущань, принижень і систематичного цькування (булінг). Bully - хуліган, задирака, грубіян, to bully - задиратися, знущатися) - тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Вони схильні проявляти агресію не лише до обраних у закладі освіти жертв, а й у спілкуванні з іншими дітьми і навіть дорослими (батьками, учителями тощо). Такий комплексний підхід передбачає участь самих здобувачів освіти; залучення батьків, педагогічних керівників і громади; взаємозв язок політики, законодавства та практики; визначення індикаторів насильства і дотримання принципів прав людини з урахуванням їх універсального характеру і культурних традицій. Заснований на повазі прав людини підхід розширює доступ до освіти, так як сприяє створення в освітніх установах інклюзивного середовища, що підтримує різноманіття і рівні можливості і не допускає дискримінацію. Комплексний підхід підвищує якість освіти, оскільки передбачає методи навчання, що враховують індивідуальні потреби і здібності учнів і спонукає їх до активної участі в освітньому процесі, а також сприяє створенню безпечного освітнього середовища. Повага до прав людини сприяє соціальному та емоційному розвитку дітей, визнає їх людську гідність і основні свободи, без яких неможливо в повній мірі розкрити їх потенціал. Послідовне дотримання прав людини - запорука створення безпечного освітнього середовища, в якому з повагою ставляться до кожного, дотримуються прав людини, сформовано здорову і дружню атмосферу, освітній процес не тільки приносить користь учителям і учням, а й задоволення. За результатами дослідження unicef, кожна четверта дитина (24 %) зазнала булінгу з боку однокласників протягом останніх трьох місяців, а 67 % пережили прояви такого насильства. Причинами цього є природна втрата монополії батьків на авторитет, посилення цінностей індивідуалізму в суспільстві, який витісняє на другий план цінності сім ї, та розвиток інформаційних технологій, що дозволяє дітям самостійно отримувати необхідну інформацію. Саме через цей розрив у комунікації поколінь 48 % дітей, відповідно до того ж опитування unicef, ніколи не розповідали про випадки насильства в закладі освіти, а 25 % - говорили про це не з дорослими, а з другом, братом чи сестрою. За даними всесвітньої організації охорони здоров я (вооз) у 2016 році із 42 досліджуваних країн україна посіла 9 місце за кількістю постраждалих від цькування. Учні піддаються булінгу, якщо вони регулярно стають об єктом агресивної поведінки інших учнів із метою навмисного заподіяння шкоди чи дискомфорту за допомогою фізичного контакту, словесних образ, побиття або психологічної маніпуляції. Неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування уроків із певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію; людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.

Розрізняють прямий булінг (наприклад, одна дитина вимагає у іншої гроші або речі) і непрямий (наприклад, група учнів поширює неправдиві чутки про свого однокласника), образи і погрози через електронну пошту, мобільний телефон, текстові повідомлення, а також створення наклепницьких веб - сайтів (кібербулінг). Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінгу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін. Найскладніше зовні помітити соціальне знущання - систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де спілкуючись, ображають інших, поширюють плітки, особисті фотографії, зроблені в роздягальнях чи вбиральнях. Новачкам (новобранцям) однокласники або учні старших класів (курсів) пропонують, принижуючи їх гідність (публічно пройтися голим, дати облити себе помиями, вимити підлогу в туалеті зубною щіткою тощо). • я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист). Проте впоратися з цією проблемою вони зможуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. • усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь - якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у закладі освіти є неприйнятними; • кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди.

Вивчення прав людини і виховання миролюбства має бути включено до шкільної програми; • спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила, складені в позитивному ключі як треба, а не як не треба поводитися. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил; • жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги.

Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою у разі повторних випадків агресії; • аналізуючи ситуацію, треба з ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога; • залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході; • учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущанням і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і, якщо треба, покликати на допомогу дорослих; • потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства. Тому важливу роль у виявленні фактів насильства відіграє спостережливість педагогів та інших працівників закладу освіти, їх уважне ставлення до учнів і здатність вчасно помітити симптоми неблагополуччя в їх поведінці і настрої. • пропуски занять або прогули у певні дні або певних уроків; запізнення на заняття, відмова від участі в позаурочних заходах без об єктивних причин або з надуманих причин; • постійний або частий поганий настрій, стан пригніченості, або, навпаки, гіперактивність, дратівливість, агресивність; різкі і безпричинні перепади настрою; даний список не є вичерпним, але багато з цих ознак є специфічними для насильства. Однак, якщо видно ці ознаки, вчителю спільно з психологом закладу освіти необхідно з ясувати їх причини - довірливо і конфіденційно поспілкуватися з учнем, його батьками, друзями і зробити це максимально тактовно, щоб своїми діями не погіршити його стан, не нанести додаткову травму.

Ранньому виявленню ознак насильства в закладі освіти або класі (групі) сприяють соціометричні вимірювання - діагностика міжособистісних і міжгрупових відносин, вивчення психологічного клімату, за результатами яких можна виявити проблемні взаємини, конфліктні ситуації з самого початку їх формування і вчасно їх вирішити.

Крім того, періодичне вивчення соціально - психологічного клімату (проводиться за обов язкового дотримання принципів добровільності, конфіденційності та анонімності) дозволяє оцінювати ефективність профілактики та заходів реагування на випадки насильства. У положеннях закону україни про запобігання та протидію домашньому насильству викладено перелік повноважень державних органів та інших структур щодо надання допомоги постраждалим від домашнього насильства та притягненню зловмисників до відповідальності. • захищають права та інтереси постраждалої дитини, дитини - кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу обмежувального припису; • надають допомогу та захист постраждалим дітям, дітям - кривдникам, які мають статус дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; • розглядають у порядку, встановленому сімейним кодексом україни, питання про доцільність відібрання дитини або позбавлення батьківських прав стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них; • розглядають у порядку, встановленому законодавством, питання про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків - вихователів, про звільнення особи від обов язків опікуна (піклувальника) дитини, розірвання договору про патронат над дитиною, скасування рішення про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або до прийомної сім ї у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини; • надають згоду на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною - кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини; • надають згоду на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини; • влаштовують дитину в сім ю патронатного вихователя у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі. • вирішують питання щодо отримання соціальних послуг постраждалою особою, яка є недієздатною особою, у разі якщо законного представника такій особі не призначено або законний представник є кривдником чи ухиляється від захисту прав та інтересів такої особи; • надають згоду на внесення персональних даних про недієздатну особу, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо законний представник такої особи є кривдником або ухиляється від захисту прав та інтересів недієздатної особи; • влаштовують постраждалу особу, яка є недієздатною особою, до закладу соціального захисту у разі, якщо у зв язку із вчиненням домашнього насильства проживання такої особи в сім ї чи з опікуном становить загрозу її життю та здоров ю; • вживають заходи для надання недієздатній особі, яка є кривдником, психіатричної допомоги у примусовому порядку у разі, якщо у зв язку із вчиненням домашнього насильства проживання такої особи в сім ї чи з опікуном становить загрозу життю та здоров ю членів сім ї або опікуна; • порушують перед судом питання про звільнення в установленому законодавством порядку від повноважень опікуна або піклувальника у разі вчинення ними домашнього насильства стосовно недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена; • захищають права та представляють інтереси постраждалої особи, яка є недієздатною особою, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування чи в суді (у разі потреби); • порушують перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов язків під час виявлення та роботи з постраждалими особами, які є недієздатними особами або особами, цивільна дієздатність яких обмежена. • забезпечують надання особам, які постраждали від домашнього насильства, психологічної, соціально - педагогічної, соціально - економічної, інформаційної та юридичної допомоги; • здійснюють соціальний супровід сімей та осіб, де мають місце випадки вчинення домашнього насильства або в яких існує реальна загроза його вчинення; • проводять оцінку потреб сімей та осіб, де мають місце випадки вчинення домашнього насильства або в яких існує реальна загроза його вчинення; • інформують місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, уповноважені підрозділи органів національної поліції україни про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у випадку вчинення насильства стосовно дитини - інформують не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважені підрозділи органів національної поліції україни.

• надають в умовах цілодобового стаціонару допомогу та тимчасовий притулок особам, які опинилися у складних життєвих обставинах і потребують тимчасового притулку, у разі відсутності у зазначених осіб засобів до існування; • надають соціальні послуги особам шляхом консультування за допомогою телефонного зв язку, а також в умовах денного стаціонару без забезпечення тимчасовим притулком і харчуванням; • надають консультації з питань застосування норм законодавства, допомогу в оформленні документів, забезпечує захист та реалізацію прав дітей, молоді та сімей, зокрема шляхом представлення їх інтересів перед третіми особами; • проводять оцінку потреб осіб, які звернулися до центру, складають разом з ними індивідуальний план заходів щодо усунення складних життєвих обставин з установленням строку його виконання; • надають посередницькі послуги під час здійснення діагностичних заходів, у разі потреби здійснюють профілактичні та лікувально - оздоровчі заходи, надають першу невідкладну медичну допомогу у разі нещасного випадку; • інформують центри соціальних служб для сім ї, дітей та молоді за місцем проживання особи, яка звернулася до центру, про необхідність надання їй подальшої соціальної підтримки; • порушують перед відповідними органами клопотання про застосування передбачених законодавством санкцій до фізичних та юридичних осіб, у разі недотримання ними законодавства стосовно захисту прав, свобод та законних інтересів осіб, що тимчасово проживають у центрі. • забезпечують тимчасове проживання жінок на сьомому - дев ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися у складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнському обов язку; • забезпечують проведення попередньої співбесіди спеціаліста - психолога з жінками, які звертаються до центру, ознайомлення їх з правилами внутрішнього розпорядку та метою роботи працівників центру; • розробляють на підставі діагностики план індивідуальної роботи з особами, що тимчасово проживають у центрі, який містить заходи взаємодії таких осіб із спеціалістами центру; • проводять з особами, що тимчасово проживають у центрі, індивідуальні та групові корекційні заходи, надає психологічну допомогу, кваліфіковані консультації (психологічні, педагогічні, медичні, правові), у разі потреби організовує їх госпіталізацію та клінічне обстеження; • забезпечує виконання індивідуальних програм адаптації, реабілітації та реінтеграції в суспільство осіб, що тимчасово проживають у центрі; • порушують клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні прав та інтересів осіб, що тимчасово проживають у центрі; • передають документи центру соціальних служб для сім ї, дітей та молоді за місцем подальшого проживання особи, яка тимчасово проживає у центрі, для здійснення соціального супроводу.

Загальні служби - притулки для дітей; центри соціально - психологічної реабілітації дітей; соціально - реабілітаційні центри (дитячі містечка); територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); спеціалізовані - притулки для постраждалих осіб, центри медико - соціальної реабілітації постраждалих осіб; мобільні бригади соціально - психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі). • приймають та розглядають заяви від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах; • інформують місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, уповноважені підрозділи органів національної поліції україни про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформують не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважені підрозділи органів національної поліції україни; • надають відповідно до компетенції постраждалим особам соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу на безоплатній основі, сприяють наданню правової допомоги, а також забезпечують тимчасовим притулком для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством. Центри правової допомоги - всеукраїнська мережа точок доступу до безоплатної правової допомоги, активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад. • безоплатної первинної правової допомоги, що полягає в отриманні юридичної консультації фахового юриста, доступі до необхідної правової інформації, складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру; • безоплатної вторинної правової допомоги, що полягає в отриманні правової допомоги для представництва інтересів у суді, підготовці процесуальних документів. Безоплатна первинна правова допомога надається усім громадянам україни, іноземцям, особам без громадянства, у тому числі біженцям чи особам, які потребують додаткового захисту.

Безоплатна вторинна правова допомога надається малозабезпеченим особам, дітям - сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, біженцям, ветеранам війни (у тому числі учасникам ато), внутрішньо переміщеним особам, членам сімей загиблих учасників бойових дій, реабілітованим особам та особам, стосовно яких суд розглядає питання про обмеження цивільної дієздатності чи надання психіатричної допомоги в примусовому порядку та ін. Якщо немає можливості влаштувати її на тимчасове перебування до родичів або в інше безпечне місце необхідно звернутися до поліції або прокуратури, якщо дії батьків є злочинними.

до органів опіки і опікування за місцем фактичного проживання дитини, якщо батьки належать до групи ризику щодо вживання алкоголю, наркотиків або мають психічні захворювання і неможливо їх навчити батьківським навичкам; - проведення діагностичного обстеження дитини й усієї сім ї для встановлення причин порушень у дитини (домашнє насилля, наркоманія, алкоголь, асоціальна поведінка батьків, психічні захворювання); - організація і проведення блока корекційних занять з дитиною й батьками з вивчення адекватної взаємодії в умовах домашнього виховання; 1. Вітайте позитивне спілкування з однолітками і значимими дорослими, заохочуйте відвідування секцій, гуртків і не дозволяйте повністю ізолюватися від оточення, близьких людей. інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями; - зв язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв язку.

1 закону запобігання домашньому насильству визначається як система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами україни, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов язки жінок і чоловіків, а також будь - яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються. Тоді як протидія домашньому насильству - це система заходів, які спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки - 13. Методологією соціально - педагогічної роботи в аспекті профілактики домашнього насильства щодо дітей є концепція допомоги для самодопомоги, яка змінює свідомість і поведінки дорослих і дітей. Ця концепція розглядає людину як суб єкт, а не об єкт соціальної роботи, що означає формування в неї відповідальності за своє життя, свій вибір, уміння свідомо користуватися своїми правами на основі знання про них. Встановлення контакту з молоддю і членами їх сімей і надання їм соціальної допомоги, тобто такого комплексу соціальних послуг, який сприяє не тільки відмові від насильства, але й підвищенню соціального статусу молоді, її особистому розвитку на основі оволодіння знаннями про свої права, навчання вмінню ними користуватися та їх відстоювати, створення умов для їх реалізації, використовуючи при необхідності соціальну опіку і підтримку, соціальний менеджмент. Знання, що запобігають домашньому насильству, вміння і навички щодо критичної оцінки, прийняття рішення й управління собою в ситуаціях, які можуть призвести до насильства, негативне ставлення до насильства. Спрямування молоді до самодопомоги в напрямку запобігання насильству через надання інформаційних послуг про установи та організації, які вирішують такі проблеми - 14. Соціальна профілактика згідно закону україни про соціальну роботу з дітьми та молоддю - це робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей і молоді та запобігання такому впливу - 15. Завдання соціальної профілактики реалізується у світлі допомоги для самодопомоги в таких напрямках психосоціальної роботи з дітьми, молоддю та жінками.

Соціальні дослідження з проблеми; інформаційно просвітницька робота; соціальне навчання молоді; соціальна реклама послуг суб єктів соціальної роботи; правова освіта дітей та молоді і членів їх сімей з проблем насильства в сім ї; допомога дітям та молоді у виборі професії, працевлаштуванні; організації волонтерського руху; організація сімейного дозвілля та відпочинку.

Надання інформації про насильство батькам, дітям, молоді, вчителям; вивчення правових норм стосовно поведінки в реальних життєвих ситуаціях, які можуть призвести до насильства; показ зразків застосування життєвих умінь та навичок щодо спілкування, знайомства, відпочинку, вибору життєвого шляху; підтримка творчої, інтелектуальної, громадської діяльності, організація сімейного дозвілля - 16. Вторинна соціальна профілактика застосовується до тих сімей, де зафіксовано чи спостерігається жорстоке ставлення до дітей, членів родини, домашніх тварин. Це цілеспрямована робота з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поведінки з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь та навичок у дорослих та дітей, роз яснення сутності і відповідальності за жорстоке ставлення до дитини - 17. Формування знань, життєвих умінь і навичок, необхідних для самозахисту від насильників; формування поняття про установи та організації, які допомагають потерпілим від насильства; зміна ставлення молодої особи до себе, свого місці у суспільстві, усвідомлення нею цінності свого життя і своєї ролі в ньому, а батьків - до дитини як суб єкта власного життя. Робота в конкретному випадку, рефлексія ситуації та індивідуального розвитку, переключення і перенавчання, створення виховних ситуацій, показ перспективи, реконструкція характеру, заохочення, інформування, переконання, включення в різноманітні види діяльності і позитивно соціалізуюче середовище.

У третинній профілактиці доцільно використовувати технології особистісно - орієнтованого соціального навчання, педагогічної підтримки, педагогіки суспільства, зміцнення сім ї. Третинна профілактика проводиться з тими, хто постраждав від жорстокого ставлення, з метою навчання самозахисту; з тими, хто здійснює таку поведінку - як соціальне навчання і контроль, що є умовою збереження сім ї, залишення батьківських прав тощо). Батьківської просвіти (права та потреби дітей, права та обов язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання, жорстоке ставлення до дітей і насильство в сім ї - його сутність, наслідки, відповідальність); формування толерантності, життєвих сімейних умінь і навичок (комунікативних, прийняття рішень, прогнозування, управління собою). Підбадьорювати, мотивувати, наполягати, цікавитися станом справ дитини і батьків, підкреслювати віру в існування ресурсів сім ї, повагу до членів сім ї; надавати поради для поточної підтримки дитини в мікросередовищі, виявлення змін у її стані. 25 закону) - виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів національної поліції україни у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Працівники уповноваженого підрозділу органів національної поліції україни можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів національної поліції україни за результатами оцінки ризиків. 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь - який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв язку особисто і через третіх осіб. Разом з тим він не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством. У разі порушення кримінального провадження у зв язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються кримінальним кодексом україни та кримінальним процесуальним кодексом україни.

Уповноважений підрозділ органу національної поліції україни бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.

Зняття кривдника з профілактичного обліку здійснюється уповноваженим підрозділом органу національної поліції україни, який взяв його на профілактичний облік, автоматично після завершення встановленого строку, якщо інше не передбачено законодавством. Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника затверджується міністерством внутрішніх справ україни.

З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину - кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів національної поліції україни для вжиття заходів. У разі притягнення кривдника, зокрема дитини - кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 кримінального кодексу україни.

Одним із найважливіших напрямів профілактичної діяльності, спрямованої на протидію насильству є просвітницька робота серед дітей та молоді, яку проводять фахівці психологічної служби.

Одним із важливих заходів профілактики насильства в освітньому середовищі є формування у здобувачів освіти умінь і навичок розвитку і підтримки здорових міжособистісних відносин. Для цього до освітнього плану закладу освіти необхідно включити програми, які навчають дітей навичкам керування своєю поведінкою, шанобливого ставлення до однолітків і дорослих, конструктивного вирішення конфліктів, самостійного прийняття рішень. Подібні програми допомагають учням засвоювати загальнолюдські цінності, вчитися поважати права і гідність людини, гендерну рівність і різноманіття, формуватися як особистість, підвищувати самоповагу і зміцнювати самооцінку.

• засновувати на принципі цілеспрямованого формування поведінкових установок, що враховують ключові пізнавальні, соціально - психологічні та індивідуально - особистісні чинники зміни поведінки.

• використовувати ціннісно - мотиваційний підхід, щоб актуалізувати в учнів цінність здорових міжособистісних відносин без насильства і дискримінації; • враховувати вплив навколишнього соціального середовища, поширені в суспільстві стереотипи (в тому числі гендерні), соціокультурні особливості і національні традиції, існуючі моделі поведінки дорослих, дітей та підлітків; під час проведення освітніх занять необхідно створити психологічно комфортну і безпечну атмосферу, щоб зміст обговорень, висловлювань ставав особистісно прийнятим, ціннісним для кожного з учасників. Це досягається шляхом використання таких методів навчання, за яких педагог виступає в ролі модератора і, не пропонуючи готових рішень та оцінювання, спонукає учнів до самостійного визначення свого ставлення до різних життєвих ситуацій і вибудовування моделі поведінки.

Для проведення планомірної та систематичної роботи щодо ознайомлення здобувачів освіти зі своїми правами, для уникнення ситуацій їх порушення, для можливості захисту, відновлення порушених прав, поваги прав інших людей, сприяння формуванню високого рівня правової культури рекомендуємо використовувати такі інноваційні заходи з орієнтовною тематикою. • тренінги, заняття з елементами тренінгу - це особлива інтерактивна форма навчання, під час якої людина максимально оволодіває новими знаннями, отримує нові навички, переглядає власні цінності та пріоритети, коригує, удосконалює та розвиває певні якості та властивості своєї особистості, обирає для себе такі форми та методи поведінки, які відповідають саме її ситуації та індивідуальності, за темами.

Стоп жорстокому поводженню з дітьми, насилля в сім ї - актуальна проблема сучасного суспільства, торгівля людьми - як уберегтися від небезпеки, захисти дітей від насильства та жорстокого поводження, попередження насильства в сім ї, відкрите та ефективне спілкування. • форум - театри - це методика інтерактивної роботи, направлена на вирішення соціальних проблем, коли глядач перетворюється з пасивного на активного співучасника всього, що відбувається, за темами.

• мозковий штурм, брейн - стормінг - це один із найпопулярніших методів навчання і групової роботи, метод висування творчих ідей у процесі розв язування проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення, за темами.

• дискусії, дискусійні платформи - це форми колективного обговорення, мета яких виявити істину або знайти правильний розв язок порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему.

Під час такого обговорення виявляються різні позиції, озвучуються протилежні думки, а емоційно інтелектуальний стимул підштовхує до активного мислення, за темами.

Жертва, якщо я не повернусь, домашнє насильство, про права людини та правозахисну діяльність в україні, чи знаєш ти права людини що таке насилля толерантність відповідальне батьківство, мій дім - моя фортеця, яку поведінку вважати насильницькою домашнє насильство - це як. Попередження насильства, жорстокості у сім ї та дитячому колективі, дитинство без насильства, почуйте серцем голос дитини, дитина - основа родини, стоп насильству.

Господарів та запрошеної публіки, - адже останні мають на меті довести слабку компетентність господарів конференції, пропонуючи до їх уваги провокуючі питання, за темами.

• переговори - метод застосовується для усвідомлення процедури та формування світоглядних переконань учасників у цивілізованому варіанті вирішення спорів, за темами.

Проблема жорстокого поводження в сім ї та шляхи їх вирішення, виявлення жертв насильства, ознаки дитини, що зазнала насильства, види насильства та методи боротьби з ним, що робити коли ви постраждали від насильницьких дій. • каравани історій з проблеми насильства - захід, що складається з цікавих історій, пов язаних з найвідомішими людьми, історичними місцями, традиціями і подіями.

Мета гри - розшифрувати певне місце на обумовленій території (скажімо, на вулицях міста, шкільному подвір ї чи в музейній залі), виконати на цьому місці певні дії або отримати підказку (інструкцію, код) до виконання наступного завдання, за темою профілактика насильства. • тематичні просвітницькі тижні, акції - заходи соціального спрямування, метою яких є виховання відповідального ставлення учнів до власного життя із залученням якнайбільшої кількості учасників, за темами.

Co - working - спільно працювати) - це модель організації роботи, що характеризується гнучкою організацією робочого простору і прагненням до формування єдиної спільноти та внутрішньої культури учасників, які мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, за темою. Flashback - спогад, зворотний кадр) - прийом, за допомогою якого можна підтримувати рівень інтересу до гри, інструмент для більш повного розкриття характеру і мотивації учасників, за темою. • шкільні медіації, медіації однолітків - альтернативна форма вирішення конфліктів за участю третьої нейтральної сторони - медіатора, який допомагає сторонам дійти взаємоприйнятого рішення у конфлікті. • сімейні журнали про права людини та дитини, на шпальтах яких розміщуються матеріали, які б сприяли зміні стереотипів ставлення до дитини у сім ї, вирішенню питань про узгодження стосунків між дорослими та дітьми в їх русі до демократичних засад мислення та поведінки.

Як допомогти, коли тебе про це не просять, як володіти собою, поради з безпечної поведінки, якщо ти зіткнувся з ситуацією насильства, день проти насильства, права дитини, інформаційний вплив на молодь, день проти насильства, як долати конфлікти, заповіді успішних батьків. • організація консультативних пунктів, де всі учасники освітнього процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, юриста, де можна провести зустрічі з фахівцями, які здійснюють супровід постраждалих від насильства. виховання вольових рис характеру (уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе, зокрема в конфліктній ситуації); - перенаправлення енергії на соціальну роботу і культурну творчість (сублімація). Так званих агресорів треба вчити аналізувати свої почуття і почуття інших людей, також вчити з розумінням ставитися до індивідуальних відмінностей у різних людей, вчити справлятися з міжособистісними проблемами цивілізованим шляхом. У закладі освіти необхідно розробити план дій з профілактики насильства серед неповнолітніх та запровадити систему постійного відслідковування випадків насильства серед дітей та учнівської молоді, виявлення дітей - агресорів. Також потрібна робота з класними колективами, яка має плануватися і реалізовуватися згідно із загальною програмою надання соціально - педагогічної та психологічної допомоги дитині - агресору та дітям, які постраждали від її дій. здійснення, спільно з центрами соціальних служб для сім ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, у яких батьки схильні до недбалого ставлення до дітей; - створення на базі закладів освіти консультативних пунктів для учнів, батьків та вчителів, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога та юриста; - наповнення змістом з урахуванням останніх досягнень у педагогіці та психології просвітницької роботи (проведення виховних годин); - залучення батьків до профілактичної роботи.

Через батьків можна доносити до дітей інформацію про загальні способи попередження ситуацій насильства та наявні форми допомоги, які дитина може отримати на базі закладу освіти.

Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства у закладі освіти, може бути шкільна медіація - вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта вирішення проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації. Педагогічний колектив повинен надавати батькам інформаційну підтримку, навчати і консультувати їх з питань виховання дітей без застосування насильства і розвитку у них особистісних і соціальних (життєвих) навичок з метою профілактики насильницької або віктимної поведінки.

Батьківсько - вчительська конференція, сімейний клуб, конференція батьків (матерів), тренінги з проблем виховання дітей, конкурси на кращого з батьків або сім ю, спільні творчі та спортивні заходи (свята, фестивалі, походи, спортивні змагання) та ін. Це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування щоб, обговорити актуальні питання навчання і виховання, ухвалення рішень; 2) консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання; 3) педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби закладу освіти та батьків, метою якої є. Цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом; 5) семінар - активна форма просвіти батьків. Поряд з груповими формами роботи учителі можуть використовувати також і індивідуальні форми спілкування з батьками, такі як консультація, бесіда, телефонна розмова, відвідування сім ї, спільна зустріч з батьками і фахівцями (психологом, соціальним педагогом, медичним працівником, уповноваженим з прав дитини). • сформувати тематичну бібліотеку книг, посібників, відеофільмів, нормативних документів закладу освіти з питань профілактики насильства; • підготувати пам ятки щодо безконфліктного спілкування з дітьми, визначення ознак насильства і знущань над дитиною та її агресивної поведінки; • скласти буклети з алгоритмами дій в разі порушення прав дитини або вчинення насильства щодо неї в закладі освіти та контактними даними організацій, куди можна звернутися за допомогою. Під час підготовки до зустрічей з батьками можна використати орієнтовні тематики питань для обговорення (теми для обговорення з батьками вибираються відповідно з віком учнів. Тому в кожному закладі освіти повинно бути проведено оцінювання службових приміщень (роздягальні, душові кабінки, туалетні кімнати) та шкільного подвір я на предмет небезпеки (тобто переглянути, у яких з них діти та підлітки можуть бути ізольованими та травмованими). Для роботи з педагогічним колективом психологам, соціальним педагогам необхідно брати участь у роботі тематичних педагогічних нарад, на яких робити повідомлення про інноваційні технології навчально - виховного процесу, інтегрування в педагогічну практику останніх досягнень педагогіки та психології з питань навчання та виховання учнів різних вікових категорій, проводити психологічний супровід молодих вчителів, а також роботу з профілактики емоційного вигорання. • психологічних студій з педагогічними колективами, спрямованих на пошук ефективних методик роботи з учнями, для формування в них небайдужого ставлення до осіб, які постраждали від насильства; • семінарів - практикумів, методичних об єднань, круглих столів, тренінгів, лекцій, конференцій, бесід з питань нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до осіб, які постраждали від домашнього насильства на орієнтовні теми.

Тощо; • проведення соціально - психологічних досліджень серед здобувачів освіти з метою вивчення проблем підліткового насильства та розробка рекомендацій для попередження фактів психологічного розладу, агресивності та жорстокості серед неповнолітніх; • розповсюдження інформаційних буклетів насильство над дитиною. Як вибрати оптимальний стиль експертизованих відеороликів та відеофільмів тощо; • використання емпатійного спілкування у подоланні конфліктів та впровадження відновних практик для вирішення конфліктних ситуацій в учнівському середовищі; • організація діяльності шкільних служб порозуміння, роботи з ведення живих журналів (блогів) з питань профілактики домашнього насильства; роботи скриньок довіри та опрацювання запитів учасників освітнього процесу, у тому числі щодо проблеми домашнього насильства; • систематичне ознайомлення педагогічних працівників з алгоритмом дій у випадку виявлення домашнього насильства або загрози вчинення насильства щодо дітей; • напрацювання напрямів розв язання проблем, пов язаних із формуванням у здобувачів освіти нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до осіб, які постраждали від домашнього насильства, під час роботи інтервізійних груп практичних психологів та соціальних педагогів; • використання теорії розбитих вікон (відповідно до якої, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. іншими словами, явні ознаки безладу й недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточуючих теж забути про правила) не залишати в шкільному середовищі без уваги навіть найменші ознаки неповаги до іншого з боку учнів, учителів, батьків. Крім того, важливо, щоб у педагогічному колективі були актуалізовані особистісні установки на безконфліктну поведінку і конструктивне спілкування з учнями та колегами, була сформована мотивація не залишати без уваги прояви насильства, негайно втручатися для їх припинення і надавати допомогу залученим сторонам. Формування професійної готовності до такої діяльності забезпечується спеціальною підготовкою майбутніх учителів у закладах вищої освіти і через систему перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Підвищення компетенцій працівників із питань профілактики насильства та їх залучення до обговорення цієї проблеми може здійснюватися не тільки в рамках спеціально організованих навчальних занять, але й під час проведення робочих нарад, засідань педагогічних ради, ради з профілактики, розбору конкретних випадків та аналізу ефективності вжитих заходів. Наразі в закладах післядипломної педагогічної освіти впроваджені курси (спецкурси) спрямовані на профілактику проявів насильства та конфліктів серед дітей, над дітьми в суспільстві та в шкільному середовищі, на запровадження медіації та відновних практик у закладах освіти, які схвалені відповідними вченими радами та науково - методичними комісіями.

Попередження насильства над дітьми в школі, що здійснює вго жіночий консорціум україни за фінансової підтримки шведської громадської організації save the children sweden; • проект. Впровадження конвенції оон про права дитини в україні, який впроваджується всеукраїнською громадською організацією жіночий консорціум україни за фінансової підтримки міжнародної громадської організації save the children international та шведського агентства з питань міжнародного розвитку (sida); • проект реформування кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в україні, яку здійснює го інститут миру і порозуміння за підтримки канадського агентства міжнародного розвитку; • проект громадської організації ла страда - україна. Розбудова миру, профілактика і розв язання конфлікту з використанням медіації в групах та громадах, які постраждали від конфлікту, особливо серед жінок та дівчат - впо, завдяки фінансовій підтримці посольства великої британії в україні; • проект. Практичний психолог днз № 4 (затверджено рішенням експертної комісії науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи іппочо від 01. Система роботи практичного психолога щодо попередження виникнення агресивних реакцій у молодших школярів (рекомендовано рішенням методичної ради цмспс управління освіти кіровоградської міської ради від 22. Психолого - педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки (рекомендовано до друку радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи від 24. Методи роботи соціально - психологічної служби з різними видами психологічної залежності у школярів (схвалено науково - методичною радою кз коіппо імені василя сухомлинського від 10. Подолання девіантної поведінки підлітків шляхом налагодження батьківсько - дитячих відносин (схвалено науково - методичною радою кз коіппо імені василя сухомлинського від 10. Система соціально - перетворювальної роботи із важковиховуваними дітьми (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Особливості прояву агресивної поведінки в підлітковому середовищі (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Шляхи подолання агресії серед старшокласників (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Діагностика та корекція агресивності дітей дошкільного віку (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Діагностика та розвиток міжособистісних відносин старших дошкільників (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Профілактична та корекційна робота соціального педагога з дітьми, схильними до девіантної поведінки (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Профілактика та психокорекція з учнями девіантної поведінки (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Система роботи з подолання та корекції тривожного стану дітей дошкільного віку (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Виявити та допомогти (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Психологічна корекція гіперактивної поведінки молодших школярів (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Психологічна корекція гіперактивності молодших школярів (затверджено на засіданні обласної експертної комісії при навчально - методичному кабінеті психологічної служби кз житомирський оіппо від 16. Програма тренінгових занять організація роботи з розв язання проблем насильства в школі (схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах засіданням науково - методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни (лист інституту інноваційних технологій і змісту освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни від 03. (схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах засіданням науково - методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни, лист інституту інноваційних технологій і змісту освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни від 03. Соціальна і корекційна робота з особами, які вчинили насильство в сім ї (схвалено для використання в закладах освіти комісією з виховної роботи у вищих навчальних закладах науково - методичної ради міністерства від 25. О методист міського методичного центру управління освіти чернівецької міської ради (схвалено рішенням обласної експертної комісії науково - методичного центру практичної психології та соціальної роботи іппо чо від 01. О соціальний педагог чернівецької гімназії № 7 (схвалено рішенням обласної експертної комісії науково - методичного центру практичної психології та соціальної роботи іппо чо від 01. Соціально - педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період (рекомендовано до друку радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи напн україни від 29. Корекція поведінки дітей, які перебувають на обліках (схвалено експертною комісією при обласному центрі практичної психології і соціальної роботи поіппо, 2013, протокол № 13). Правила безпеки та можливості отримання допомоги в період конфлікту в україні (рекомендовано до друку вченою радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи напн україни від 02. Захист прав дитини в діяльності соціального педагога навчального закладу (рекомендовано до друку вченою радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи напн україни від 13. Соціально - педагогічна діагностика дітей та родин, які опинились в складних життєвих обставинах (рекомендовано вченою радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи національної академії педагогічних наук україни від 17. Шляхи подолання дитячої психотравми в діяльності працівників психологічної служби (рекомендовано до друку вченою радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи напн україни від 25. Досвід надання допомоги дітям і сім ям - жертвам військового конфлікту (рекомендовано до друку вченою радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи напн україни від 19. Соціально - педагогічний аспект (схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді міністерства освіти і науки україни від 04. Корекційно - розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів безпечний простір (схвалено для використання інститутом модернізації змісту освіти мон україни (лист від 08. Профілактика залучення (схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді міністерства освіти і науки україни від 16. Даний перелік професійного інструментарію фахівців психологічної служби системи освіти україни розміщений на сайті дну інститут модернізації змісту освіти за посиланням, що постійно оновлюється та доповнюється. Методичний посібник особливості здійснення соціально - педагогічного супроводу сім ї в закладах освіти (затверджено на засіданні вченої ради черкаського оіпопп від 25. Л схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді науково - методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки україни від 14. (схвалено науково - методичною радою з питань освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни (лист інституту інноваційних технологій і змісту освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни від 03. Посібник видається в рамках проекту попередження насильства над дітьми в школі, що здійснюється вго жіночий консорціум україни за фінансової підтримки шведської громадської організації save the children sweden. (схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, лист дну інститут модернізації змісту освіти міністерства освіти і науки україни від 17. Методичний посібник особливості впровадження програми рівний - рівному у загальноосвітній навчальний заклад на засадах формування в учнів почуття відповідальності за своє здоров я та поведінку (схвалено науково - методичною радою комунального закладу кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського від 10. Методичний посібник система роботи практичного психолога щодо попередження виникнення агресивних реакцій у молодших школярів (схвалено науково - методичною радою комунального закладу кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського від 26. Практичний посібник консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (рекомендовано до друку вченою радою українського науково - методичного центру практичної психології і соціальної роботи напн україни від 19. (схвалено для використання у навчальних закладах науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді науково - методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки україни від 29. В схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді міністерства освіти і науки україни від 04. А схвалено для використання у навчальних закладах науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді науково - методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки україни (від 29. Громадянська позиція (схвалено науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді науково - методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки в україні (від 14. Програма тренінгових занять організація роботи з розв язання проблеми насильства в школі, створена в рамках проекту попередження насильства над дітьми в школі, що здійснює вго жіночий консорціум україни.

(схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково - методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді науково - методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки україни (лист державної наукової установи інституту модернізації змісту освіти від 18. (затверджено міністерством україни у справах сім ї, молоді та спорту та рекомендовано для використання у програмах підготовки фахівців структурними підрозділами міністерства (наказ мінсім ямолодьспорту від 12. Тренінгова програма для дівчат - підлітків вчимося керувати емоціями та робочий зошит до тренінгової програми вчимося керувати емоціями (автори - упорядники.

Громадянська позиція для учнів 7 - 10 класів розроблені на основі матеріалів зазначеної вище комплексної програми і є другим етапом у формуванні таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей (автор - упорядник. Ha допомогу педагогічним працівникам, які працюють із дітьми групи ризику, корисними будуть матеріали, розміщеними на інформаційній онлайн - платформі центр знань, яка створена в рамках проекту українського інституту соціальних досліджень ім. Авторами определены субъекты, которые осуществляют мероприятия в сфере противодействия торговле людьми, проведена уголовно - правовая характеристика торговли людьми, исследованы особенности расследования торговли людьми с целью сексуальной и трудовой эксплуатации, а также расследование торговли детьми.

Особое внимание уделено процедуре установления статуса лица, пострадавшего от торговли людьми, а также механизма взаимодействия субъектов, осуществляющих мероприятия в сфере противодействия торговле людьми.

Матеріальна допомога виплачується особі не пізніше одного місяця з дня її звернення до органу соціального захисту населення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі. Галицького, 24 або зателефонувати за номером 42979 до служби у справах дітей дубенської райдержадміністрації, у випадках коли постраждала дитина за адресою. Указом президента визнається таким, що втратив чинність, указ президента україни від 13 жовтня 2015 року № 580 “про стратегію національно - патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки”, що обумовило безстроковість дії акта президента україни та поширює його дію на всі вікові групи, а не лише на дітей і молодь. Ключові положення указу президента були враховані при підготовці наказу міністерства освіти і науки україни від 29 липня 2019 року № 1038 «про внесення змін до наказу міністерства освіти і науки україни від 16. Наказом викладено у новій редакції концепцію національно - патріотичного виховання в системі освіти україни (далі – концепція), що і як стратегія національно - патріотичного виховання, затверджена указом президента, поширюється на всі вікові групи, та заходи щодо реалізації концепції національно - патріотичного виховання в системі освіти україни (далі – заходи). У новій редакції концепції зокрема враховано незворотність європейського та євроатлантичного курсу україни, яка закріплена змінами до конституції україни, проведення операції об’єднаних сил, відповідно до указу президента уточнено складові національно - патріотичного виховання. Html); створення сприятливих умов, встановлених на законодавчому рівні, для діяльності молодіжних організацій, насамперед для розвитку пластового руху в україні та спілки української молоді, що відновили свою діяльність в україні із здобуттям незалежності. Головне завдання закладів освіти – так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників - учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Рекомендуємо під час проведення заходів організовувати зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами; відвідування військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію; виступи дитячих творчих колективів та інше.

Питання національно - патріотичного виховання та громадянської освіти також всебічно висвітлено в матеріалах, які схвалені для використання в закладах загальної середньої освіти, а саме.

Принцип запобігання та реагування на насилля, жорстоке поводження та експлуатацію дітей має бути ключовим у організації освітнього процесу закладів освіти.

Юнісеф захищає права та інтереси дітей в 190 країнах світу, щоб перевести ці зобов’язання у практичні дії, прикладаючи особливі зусилля для досягнення найбільш вразливих дітей у всьому світі. Мон залучило всесвітньо відомого оратора ніка вуйчича для проведення мотиваційних зустрічей з учителями та учнями та стимулювало початок діалогу про булінг. Відеоматеріали про ці зустрічі розміщені у вільному доступі на сайті мон, які можна використовувати в освітньому процесі з метою запобігання булінгу та формування суспільної свідомості неприйняття булінгу в міжособистісних стосунках. Головною метою у закладі освіти є навчання дітей та дорослих безпечній взаємодії у освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків та дорослих (батьків, опікунів або працівників закладів освіти). Розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями і фондами, широко використовувати досвід у впровадженні медіації та відновних практик; проводити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом. Міністерство освіти і науки і надалі продовжуватиме роботу щодо створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти, вільного від будь - яких проявів насильства, в тому числі булінгу.

Використання сооп в освітнього процесі допоможе учням сформувати навички інформаційної комунікації, навчатися працювати в команді, критично мислити, логічно обґрунтовувати свою позицію, розвивати лідерські якості тощо. 149 кк україни), що може свідчити про те, що учасники освітнього процесу недостатньо обізнані з ризиками потрапляння у ситуації, пов’язані з цим негативним явищем. Увазі педагогічних працівників пропонується 17 відеороликів від ніка вуйчича, кожен з яких може бути окремою темою для розмови з дітьми, як то у формі круглих столів, диспутів, брейн - рингів, написання есе та використанням відеоматеріалів. Класним керівникам 5 - 11 - х класів необхідно планувати роботу відповідно до вимог нормативних документів та не перевантажувати освітній процес великою кількістю виховних справ. Спрямувати зусилля на виховання громадянина як високоморальної особистостi, яка плекає українськi традицiї, духовнi цiнностi, володiє вiдповiдними знаннями, вмiннями та навичками, здатна реалiзувати свiй потенцiал в умовах сучасного суспiльства, сповiдує європейськi цiнностi, готова до виконання обов’язку iз захисту батькiвщини, незалежностi та територiальної цiлiсностi україни.

Гриневич, повинно бути створене сприятливе освітнє середовище для оптимального розвитку, розкриття творчого потенціалу учнів, формування основних життєвих компетентностей особистості, які сформовані у концепції нової української школи на основі. Правди, справедливості, гуманізму, доброти, патріотизму, працелюбства, інших доброчинностей, виховувати в учнів повагу до батьків, жінки, культурно - національних, духовних, історичних цінностей україни, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища, готувати вихованців до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, додержуватися педагогічної етики, поважати гідність учнів, захищати їх від будь - яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагувати здоровий спосіб життя. Заступникам директорів з виховної роботи згідно посадових обов’язків необхідно організовувати та забезпечувати функціонування виховного простору в освітньому закладі, враховуючи те, що. – підвищення якості та значущості кожного виховного заходу зокрема як результат надмірної заорганізованості виховного процесу та зменшення в цілому кількості заходів; – використання курсів, факультативів духовно - морального, громадянсько - патріотичного, військово - патріотичного спрямування для досягнення мети – виховання особистості, патріота, інноватора. Забезпечити організацію волонтерської діяльності педагогів, учнів, батьків, яка через конкретну, практичну діяльність сприяє встановленню соціальних зв’язків дітей з воїнами збройних сил україни, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина україни.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

програма пожежно-технічного мінімумув україні

бланк припис пожежної безпеки

програма навігації на pc торрент

медіа плеїр на телефон

синантропна рослинність україни соломаха в.в.

медична документація форма первинної облікової документації 086-2/0

осінь муз о.зозулі слова к перелісної