реферат на тему основні рівняння проекції гаусса-крюгера

реферат на тему основні рівняння проекції гаусса-крюгера

Информатика рассматривает информацию как концептуально связанные между собой сведения, данные, понятия, изменяющие наши представления о явлении или объекте окружающего мира. Формирование первичных данных - первичные сообщения о хозяйственных операциях, документы, содержащие нормативные и юридические акты, результаты экспериментов, например, параметры новой модели самолета или автомобиля. Организация такого размещения данных, которое обеспечило бы быстрый поиск и отбор нужных сведений, методическое обновление данных, защиту от искажений. Обработка данных - процессы, в результате которых на основе ранее накопленных данных формируются новые виды данных - обобщающие, аналитические, рекомендательные, прогнозные.

Как правило, носители первичной информации (физические носители, полученные от аналоговых устройств) - бумага, пластинки, кассеты, видеокассеты очень недолговечны. Механическое перемещение физических тел, изменение их формы или параметров качества поверхности, изменение электрических, магнитных, оптических характеристик, химического состава и (или) характера химических связей, изменение состояния электронной системы и многое другое.

Изменение оптических свойств (изменение коэффициента отражения поверхности в определенном диапазоне длин волн) используется также в устройствах, осуществляющих запись лазерным лучом на пластмассовых носителях с отражающим покрытием (cdrom). Любой носитель можно характеризовать параметром разрешающей способности (количеством данных, записанных в принятой для носителя единице измерения) и динамическим диапазоном (логарифмическим отношением интенсивности амплитуд максимального и минимального регистрируемого сигналов). Так, например, мы можем рассчитывать на то, что в базе данных, размещаемой на компакт - диске, проще обеспечить полноту информации, чем в аналогичной по назначению базе данных, размещенной на гибком магнитном диске, поскольку в первом случае плотность записи данных на единице длины дорожки намного выше.

Для обычного потребителя доступность информации в книге заметно выше, чем той же информации на компакт - диске, поскольку не все потребители обладают необходимым оборудованием. И, наконец, известно, что визуальный эффект от просмотра слайдов проекторе намного больше, чем от просмотра аналогичной иллюстрации, напечатанной на бумаге, поскольку диапазон яркостных сигналов в проходящем свете на два три порядка больше, чем в отраженном. В структуре стоимости вычислительных систем устройства для ввода и вывода данных, работающие с носителями информации, составляют до половины стоимости аппаратных средств. Замечательным запоминающим устройством и носителем данных является человеческий мозг, содержащий около (10—15)–109 нейронов — ячеек, совмещающих функции памяти и логической обработки информации.

Лучшие современные электронные запоминающие устройства при такой же ёмкости занимают объём в несколько м3 при массе в десятки и сотни кг, а потребляемая мощность достигает несколько квт. Научно обоснованные прогнозы утверждают, что совершенствование электронной техники и применение новых высокоэффективных накопительных сред в сочетании с широким использованием методов бионики при решении проблем, связанных с синтезом запоминающих устройств, позволят создавать запоминающие устройства, близкие по параметрам памяти человека. Проектування мереж трилатерації; рекогностування пунктів трилатерації; виготовлення і закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків; вимірювання сторін; попередня обробка результатів польових спостережень; вирівнювання мереж трилатерації. 1) де — середня квадратична помилка дирекційного кута вихідної сторони, — відносна середня квадратична помилка вимірювання сторін мережі, n — кількість передач дирекційного кута від вихідної до найбільш віддаленої сторони величину обчислюють двічі. Приведення сторін до центрів геодезичних пунктів якщо прилад і відбивач, в зв’язку з будь - якою причиною, встановлені не над центрами пунктів, між якими вимірюється сторона трилатерації, у лінію, приведену до горизонту (s. Суть поправок за центрування та редукцію в трилатерації і — точка стояння приладу (світловіддалеміра або радіовіддалеміра); в — точка стояння відбивача. Сі=l — лінійний елемент центрування світловіддалеміра; и — кутовий елемент центрування (кут, виміряний в точці і за годинниковою стрілкою від напряму на центр до напряму на відбивач в); с1в=l1 — лінійний елемент редукції; и1 — кутовий елемент редукції (кут, виміряний в точці в за годинниковою стрілкою від напряму на центр до напряму на прилад і). 20) вирівнювання мереж трилатерації як і в тріангуляції та полігонометрії, вирівнювання мереж трилатерації може виконуватись корелатним або параметричним методами, в яких застосовуються принципи способу найменших квадратів, що вивчаються в курсі “математична обробка геодезичних вимірів”. 41) ще раз зауважуємо, що розв’язування умовних рівнянь та оцінка точності вирівняних величин здійснюється, як і в тріангуляції та полігонометрії, способом найменших квадратів, який вивчається в курсі “математична обробка геодезичних вимірів”. Короткий біографічний нарис життя та дослідницької діяльності івана павловича пулюя - видатного українського фізика і електротехніка, громадського діяча. Підручник складено на основі лекцій, які автор читає у національному університеті “львівська політехніка” студентам та курсантам геодезичних спеціальностей. Зміст його відповідає програмі курсу “основи вищої геодезії” для базового напрямку “геодезія, картографія та землевпорядкування “ і ступеней бакалавра, спеціаліста та магістра. Підручник вища геодезія має за мету, з однієї сторони, дати майбутнім фахівцям необхідні знання з опрацювання результатів геодезичних вимірювань на еліпсоїді і, з другої сторони, надати необхідні відомості з питань дослідження фігури землі, а також підготувати їх до вивчення інших дисциплін. Він може бути використаний інженерно - технічними спеціалістами, які займаються математичним опрацюванням геодезичних мереж і застосуванням геодезичних методів в спеціальних інженерно - геодезичних роботах. Визначення параметрів земного еліпсоїда і форми земної поверхні становить велику наукову зацікавленість та має важливе значення для практичної і інженерної геодезії, для топографії і картографії, а також для багатьох суміжних наук. Вивчення геометрії земного еліпсоїда та методів розв язування задач на його поверхні складає вагому частину змісту курсів “основи вищої геодезії” та “вища геодезія”. Ці питання, а також питання зображення поверхні еліпсоїда на площині відносяться до частини вищої геодезії, яка історично отримала назву “сфероїдна геодезія”. Земний еліпсоїд, який є еліпсоїдом обертання з малим стисненням - сфероїдом, є математичною фігурою, що краще всього репрезентує загальну фігуру землі. імена лежандра, гаусса, бесселя, гельмерта і інших видатних математиків, астрономів і геодезистів неперервно пов язані з розвитком сфероїдної геодезії. При вивченні сфероїдної геодезії широко використовуються вища математика, в основному, сферична тригонометрія, диференційне і інтегральне числення, теорія рядів. В підручнику притримується, як правило, аналітичний метод викладу матеріалу; геометричний підхід використовується для наглядності викладу та інтерпретації складних аналітичних співвідношень. Проте, щоб складні, і часто штучні, перетворення і виклади не затіняли основних понять і залежностей, в окремих випадках опускалися непринципові деталі виводів деяких формул та рівнянь. Якщо раніше більша увага зосереджувалась на перетворенні формул з метою приведення їх до виду, щодо зручності “ ручних” обчислень, то прогрес обчислювальних методів, особливо чисельних методів, дозволяє обмежитись записом формул в загальному вигляді, інколи тільки в виді диференційних рівнянь, а подальше перетворення віднести до процесу програмування. Вища геодезія, в тому числі її частини - сфероїдна геодезія та теоретична геодезія, є однією із основних дисциплін, що забезпечує необхідну теоретичну і практичну спеціальну підготовку фахівців геодезичного профілю. Досліджуються нормальні перерізи і геодезична лінія в плані використання їх при розв язуванні головних геодезичних задач на поверхні земного еліпсоїда; встановлюються зв язки між ними.

Дається обгрунтування різних методів, аналіз їх щодо точності результату і ефективності застосування; приводяться алгоритми розв язування задач з спрямуванням на використання персональних комп ютерів. Автор висловлює вдячність керівникам геодезичних та землевпорядних установ, які спонсорували необхідні кошти для видання підручника і буде вдячний всім читачам за їх зауваження та побажання щодо поліпшення підручника. Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках тощо. Всі суб’єкти підприємництва для авансування своєї діяльності отримують грошові кошти на грошовому ринку, а гроші, обслуговуючи кругообіг суспільного капіталу, здійснюють замкнутий рух г – т – г’, що починається і закінчується на грошовому ринку, даючи кожного кругооьігу додаткову суму грошей. Певну частину грошової маси нагромаджують також кредитні заклади, частину з них витрачають на придбання цінних паперів і утворення офіційних державних запасів. Забезпечення кількісної відповідності між потоком грошової маси і зустрічним потоком товарної маси дає можливість підтримувати тверду купівельну спроможність грошей. інституцією, яка здійснює грошово – кредитне регулювання в україні, є нбу – незалежний фінансово – економічний орган, який не підпорядкований ні президенту, ні кабінету міністрів, ні верховній раді. Формування сучасного механізму забезпечення сталості грошей в україні має спиратись на сильну виконавчу владу, що користувалася б загальною підтримкою населення і проводила б енергійні широкі радикальні економічні перетворення на всіх рівнях і стадіях суспільного відтворення. Економічні мотиви стабілізації економіки та впровадження власної національної валюти в укрвїні зумовлені багатими природними ресурсами, сучасними виробничими потужностями та наявністю висококваліфікованої робочої сили, яка за умов належного стимулювання і науково обгрунтуваного управління, здатна забезпечити ощадливість та схильність до витонченої, скрупульозно виконуваної роботи.

Авторитетна і стабільна гривна неодмінно приведе економіку україни до збалансованого народогосподарського комплексу галузей і виробництв соціального спрямування, розвиток яких забезпечуватиме піднесення купівельної сили гривні та її ролі як вартісного законного платіжного та обігового засобу.

У формуванні в ураїні ефективної і стимулюючої грошової системи потрібна не лише злагодженя і цілеспрямована взаємодія усіх ланок господарсько – управлінського механізму а й. При цьому історичний досвід грошового обігу в україні і нинішнє державотворення мають прискорити остаточний вибір способу суспільного поступу і допомогти нашому суспільству остаточно обрати такий суспільно – політичний лад, у якому взаємодія суб’єктів господарського життя спиратиметься на засади добросовісної конкуренції, а гривня на повну потужність свого невичерпаного потенціалу запрацює на економіку і добробут громадян. Сучасний стан економічної ситуації в україні визначається процесами ринкової трансформації, що зумовлює складність та неоднозначність при формуванні економічної політики держави та обумовлюється відсутністю адекватної законодавчої, інституційної бази, факторами протистояння ринковим перетворенням окремих соціальних груп населення. Важлива роль у цьому процесі відводиться грошовому обігу, його регулюванню та використанню в коригуванні поведінки суб’єктів грошово – кредитного ринку.

Гроші відносяться до тих особливих історичних категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошовго обігу найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб’єктів ринку.

Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. Грошовий ринок є найбільш чутливим і вразливим елементом системи економічних відносин, що в свою чергу означає можливість його використання для впливу та регулювання окремих макроекономічних показників і економіки в цілому.

Відображаючи рівень розвитку продуктивних сил на кожному етапі вдосконалення товарно – грошових відносин, гроші постійно удосконалюють виконувані функції і свій зміст. Ось і сучасний етап розбудови української державності вимагає зміцнення стабільності і привабливості національної грошової одиниці та формування такої грошово – кредитної політики, яка швидко наблизить народ україни до цивілізованих стимулюючих норм виробництва, розподілу, обміну і споживання. Об’єктивна необхідність власних грошей диктується насамперед внутрішніми економічними причинами, пов’язаними з потребами мати гроші як товар товарів і мірило суспільної вартості усіх виробів і послуг для забезпечення еквівалентності обміну.

Справді, щоб україна успішно розвивала самодостатню економіку, яка у міжнородному поділі суспільної праці продукувала б не напівфабрикати, а наукоємні види готової до суспільного вживання продукції, що виготовляється неа основі замкнених технологічних ціклів, конче потрібна власна валюта. Та й сам простір поширення фактичної влади державних інститутів, визначається сферою обігу національної грошової одиниці, а не прикордонними ознаками, бо вони є атрибутами ближчої влади.

Вибір тем і структури викладу зумовлений зростанням ролі грошей у забезпеченні дінамичного розвитку національної економіки україни та її взаємодії з іншими суб’єктами світового ринку на основі спільного розв’язання економічних, соціальних та екологічних проблем. Метою роботи стане вивчення соціально – еконмічних та організаційно – економічних відносин у сфері грошового обігу; оволодіння знаннями основоположних законів грошового обігу та прктичними навичками використання закономірностей функціонування грошових систем. Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Фізичними особами, господарськими суб єктами і органами державної влади, а й обслуговують або, кажуть, опосередковують суспільне вироб­ництво у всіх його фазах. Об єктивну основу грошового обігу становлять суспільний поділ праці і розвиток товарного виробництва, в якому рух грошового капі­талу обслуговує відносини розподілу і обміну, а через амортизаційні від­рахування і фонди обігу забезпечується обслуговування процесу вироб­ництва і споживання. Розвиток товарного виробництва, що привів до утворення загальнонаціональних і світового ринку, стимулював розви­ток грошового обігу для обслуговування руху і реалізації сукупного сус­пільного продукту, в тому числі і кругообігу капіталу, обігу товарів і послуг, руху позичкового капіталу і доходів населення. Його організація і функціонування безпосередньо впливає на ефективність прийняття рішень на всіх стадіях суспільного відтворення, опосередкує їх і допомагає забезпечити якісну і кількісну взаємодію сус­пільного відтворення на всіх його стадіях. Через те, що грошовий обіг насправді обслуговує всю пофазну структуру суспільного виробництва, він за характером руху грошових коштів поділяється на три сектори.

Кредит, виникнувши із нерівномірності відтворювального про­цесу, реалізації продукції та надходжень, становить особливий механізм перерозподілу грошових і матеріальних ресурсів, але на принципах строковості, поворотності і платності. Перероз­поділ тимчасово надлишкових відносно поточного споживан­ня грошових коштів одних суб єктів для поповнення тимчасо­вої нестачі їх у інших сформував кредитний сектор грошового обігу.

Чим більше операцій реалізації то­варів обслуговують гроші, тим далі вони віддаляються від ем­ітента, переміщуючи вартості між суб єктами економічних відносин. Використання грошових коштів, фінансів і кредиту, як важелів для піднесення ефективності економіки україни - першочергове завдання на шляху подолання кризових явищ і піднесення добробуту населення. По - перше, фінанси, кредит і грошовий обіг, з одного боку, тісно взаємодіють і взаємопов язані, мають однакову матеріальну базу - суспільне виробництво і доповнюють один одного у процесі забезпечення безкризового розширеного відтворення, а з іншого - становлять собою са­мостійні сфери суспільної діяльності зі своїми специфічним змістом, інститутами і особливостями механізму впливу на економіку; г - т — г і передбачає повернення їх до висхідного пункту, то гроші виконують функцію капіталу, а їх рух відбувається як рух самозростаючої вартості. Всі суб єкти підприємництва для авансування своєї діяльності отримують грошові кошти на грошовому ринку, а гроші, обслуго­вуючи кругообіг суспільного капіталу, здійснюють замкнутий рух г - т - р, що починається і закінчується на грошовому ринку, даючи після кожного кругообігу додаткову суму грошей. Певну частину грошової маса нагромаджують також кредитні закла­ди, частину з них витрачають на придбання цінних паперів і утворен­ня офіційних державних запасів. Грошова маса - це су­купність купівельних, платіжних і нагромаджених коштів, які обслуго­вують економічні зв язки і належать фізичнім та юридичним особам і державі. Абсолютну більшість готівкової маси складають банкноти - без­строкові боргові зобов язання, що забезпечені суспільною гарантією національного (центрального) банку.

Агрегат м 1 - складається з агрегату м 0 (готівка банкнот, скарбничі квитки, розмінні монети) і коштів на поточних рахунках банків, які мо­жуть використовуватися для здійснення платежів у безготівковій формі, шляхом їх трансформації у готівкові грошові кошти і без переказу на інші рахунки.

їх особливістю є те, що трансакційні депозити не приносять про­центів, але дозволяють їх власникам скористатися ними як платіжним засобом у будь - який час. Безчекові ощадні рахунки у комерційних банках можна легко і без фінансових ризиків перевести у грошовоготівкову або чекову наявність і використати як засіб обігу.

Агрегат м 3 охоплює усі компоненти м 2 плюс приватні депозитні ощадні сертифікати спеціалізованих кредитних закладів, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку.

М 2 включає м 1 плюс строкові депозитні вклади населення у ощадбанках; м 3 складається з коштів агрегату м 2 і плюс сертифікати та облігації державних позик. Найфундаментальнішим значенням у структурі аналізу чинників, що визначають параметри попиту на гроші, є аргументування прямої взаємозалежності між кількістю необхідних для обігу грошей (мd) і швидкістю їх обігу (v), з одного боку, та абсолютним рівнем цін (p) і реальним обсягом виробництва (y), з іншого. Річ у тому, що вони побудовані на різних методологічних засадах, тому їх ототожнення, яке часто допускається при здійсненні відповідних розрахунків, неприпустиме.

Готівковий грошовий обіг включає рух всієї готівково - грошової маси за певний період часу між населенням і юридичними особами, між фізичними особами, між юридичними особами, між громадянами і дер­жавою, між юридичними особами і державними органами.

Готівкові розрахунки надто дорого коштують, тому що включають значні видатки на друкування грошових знаків та великі видатки на їх транспортування і зберігання; скорочення готівкового обігу коригує і сучасна техніка. їх замінюють безготівкові розрахунки у сферах торгівлі; банківського обслуговування вдома, грошових переказів за допомо­гою автоматичних розрахункових палат з використанням банкоматів - касирів, що працюють цілодобово. Розмір безготівкового обігу залежить від об єму товарів і послуг в країні; рівня цін; податків, зборів та інших обов язкових платежів, що пов язані з розподілом і перерозподілом ввп через фінансову систему; • між державним бюджетом і юридичними та фізичними особами щодо сплати податків, зборів і інших обов язкових платежів, а та­кож отримання бюджетних коштів. До першої групи відносять безготівкові розрахунки за товари і послуги та виконані роботи, а до другої - платежі до бюджету і позабюджет­них фондів, погашення банківських позичок, оплати процентів за користу­вання кредитом, розрахунки із страховими компаніями.

1) ведення банківських депозитів на рахунках клієнтів, використання яких здійснюється за допомогою чеків, жиронаказів, кредитних кар­ток, електронних переказів; безготівкові розрахунки мають надзвичайно важливе економічне значення. Чим ширшого розмаху набувають безготівкові розрахунки, тим меншою стає потреба у готівкових коштах, тим швидше здійснюєть­ся кругообіг коштів та меншими є суспільні затрати обігу.

Гроші у процесі обслуговування реалізації товарі в і обслуговування нетоварних розрахунків та платежів постійно перехо­дять з однієї форми (готівки) у іншу (депозит у банку) і навпаки.

Тому безготівковий обіг є невіддільним від обігу готівкових коштів, а в сукупності вони утворю­ють єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють однакові гроші одного найменування. Вони лише підривали єдність грошового обігу, вносили у нього додаткову суперечність і привели до нездатності підтримувати стабільність економіки і грошей. Грошовий обіг – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки.

В сучасних умовах грошовий обіг в україні визначається реаліями економічної кризи, неплатоспроможністю і збитковістю багатьох підприємств і низьким рівнем життя більшої частини населення. Будь – які затримки, крім тих, які викликані продажем товарів у кредит, створюють ситуацію неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обігу.

Це випливає з об’єктивних потреб забезпечення нормального товарно – грошового обігу і національно – історичних та політичних особливостей розвитку країни, тому кожній національній грошовій системі властиві різні форми й взаємодія складників, а також національна специфіка, рівень розвитку продуктивних сил, свої політичні цілі та економічна політика. Наявність авторитетної національної грошової одиниці та її частин в україні є не лише ознакою її державності і реальної незалежності, а й становить основу грошової системи, базою для подолання кризи та інфляції, проведення наступних радикальних економічних перетворень. Як і в інших країнах світу, гривня виникла історично, але нині цілковито залежить від нинішнього стану економіки й держави, яка законодавчо закріплює її функції. Грошовій системі представляють, в основному, кредитні гроші у вигляді банкнот і розмінних монет та паперових грошей у формі державних казначейських квитків. Офіційна ціна золота і золотий вміст грошової одиниці скасовані, тому й офіційний масштаб цін втратив свою економічну значимість, бо кредитні гроші власної вартості не мають і не можуть бути виразником вартості інших товарів. Водночас у сучасних умовах функціонування світового ринку господарство кожної окремо взятої країни тісно взаємодіє з іншими, тому офіційний масштаб цін виконує свою роль у взаємодії внутрішніх і світових цін. В цих умовах, якщо на внутрішньому ринку виникає невідповідність міх товарною й грошовою масою, то національна валюта, як правило, втрачає офіційно зафіксований державою паритет по відношенню до іноземних валют, а деякі країни взагалі відмовилися від встановлення офіційного масштабу.

Масштаб цін в цих умовах визначається як певна кількість товарної маси, що приймається за одиницю, а остаточно складається під впливом взаємодії попиту й пропозиції. У країнах зі стабільною й розвиненою економікою, як правило, використовуються плаваючі системи валютних курсів, коли курс національної валюти з тих або інших причин вільно коливається. У колишньому срср помилково був прийнятий роздільний обіг готівкової і безготівкової маси, коли готівка випускалася лише для задово­лення споживчих потреб населення на основі так званого касового пла­ну, а між підприємствами і закладами розрахунки велися переважно без­готівковим способом. До того ж видача кредитів здійснювалася лише на основі затвердженого урядом кредитного плану, а взаємне узгодження по­казників грошового обігу досягалося через систему вартісних балансів. По - перше, підприємства усіх форм власності забов язані свої грошові кошти зберігати на рахунках комерційних банків і використовувати їх для міжгосподарських розрахунків у безготівковій формі шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок продавця. Хоч це і обмежує права вибору підприємцями форми розрахунків, але воно знач­ною мірою сприяє впорядкуванню і зміцненню стабільності грошового обігу; по - друге, платежі потрібно здійснювати максимально наближено до моменту відвантаження продукції. Це сприяє прискоренню кругообігу фінансових ресурсів і реалізації продукції підприємств; по - третє, платежі здійснюються банками за згоди і в порядку, що встановлюють власники ра­хунків. Контролює дотримання затвердженого верховною радою ліміту зовнішнього державного боргу україни; визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентів; нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних ціннос­тей для здійснення державної валютної політики; видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішен­ня про їх скасування; визначає способи встановлення і використання валютних (об­мінних) курсів іноземних валют, виражених в іноземній валюті або у розрахункових (клірингових) одиницях. Зберігає, а також купує та продає монетарні коштовні метали, дорогоцінні камені та інші коштовності на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування; розміщує золотовалютні резерви (в т. В іноземних банках) само­стійно або через банки, уповноважені ним на ведення зовнішніх операцій; регулювання є національний банк україни, який за основу своєї діяль­ності визначає. Забезпечення стабільності національної грошової оди­ниці гривні; розробляє і реалізує грошово - кредитну політику та здійснює контроль за повсякденною її реалізацією; стимулює розвиток і зміцнення банківської системи україни; формує забезпечення ефектив­ного і безперебійного функціонування системи розрахунків в інтере­сах вкладників і кредиторів. Основним документом при цьому є програма діяльності уряду, схвалена верховною радою україни; встановлює для банків і кредитних установ правила проведення банківських операцій бухгалтерського обліку і звітності, що узгоджені з державною системою статистики і стандартів, захисту інформації та коштів; створює та здійснює методологічне забезпечення системи грошово - кредитної і банківської статистичної інформації та статистики пла­тіжного балансу; встановлює єдиний порядок і проводить державну реєстрацію банків і їх філій, валютних бірж і кредитних установ та ліцензуван­ня банківських операцій; організує інкасування та перевезення грошових знаків та інших цінностей, надає ліцензії комерційним банкам на право банківських операцій; випуском банкнот у обіг для кредитування підприємств і закладів держави, а також під приріст офіційних золотих і валютних резервів; зростанням масштабів державного регулювання грошового обігу для подолання невідповідності кількості грошей об єктивним потребам економічного обороту та викликаних цим інфляційних тенденцій. Ринкового типу, який характеризується вільним функціонуванням грошей, грошово – кредитним регулюванням на рівні банківської системи, використання переважно економічних важелів підтримання стабільності грошового обігу тощо; неринкова грошова система, якій властиві адміністративно – командні методи і важелі управлінням виробництвом та обміном, а панівним було регулювання виробництва і обміну для зближення і витіснення товар – гроші – виробництво і грошового обігу; грошові системи відкритого типу – відсутні оближення у формуванні валютних курсів та обмінних операцій, вільне переміщення грошових ресурсів до країни та за її межі, в обігу перебуває вільно конвертована валюта, діють інші важелі підтримання національного грошового обігу як інтегрованої частини світового господарського і грошового обігу; грошові системи закритого типу.

В них переважно панують адміністративно – командні важелі управління суспільним виробництвом, відсутня вільна конвертованість національної грошової одиниці на іноземні валюти, діють численні обмеження у валютних операціях тощо. У них грошовий товар безпосередньо перебуває в обігу і виконує всі функції грошей, а кредитні гроші є безперешкодно розмінюваними на дійсні гроші; біметалева система грошового обігу діє тоді, коли роль загального еквіваленту закріплена за двома шляхетними металами (переважно за золотом і сріблом), передбачаюється вільне карбування монет з обох металів та їхній необмежений обіг. За паралельного біметалевого обігу грошей між золотими і срібними монетами стихійно (автоматично) складається вагове і цінове співвідношення, яке держава законодавчо закріплювала і надавала золотим та срібним монетам функцію законного платіжного засобу.

А) не відповідав потребам розвитку капіталізму; б) використання у функції міри вартості одночасно двох металів суперечило природі даної функції грошей, коли загальною мірою вартості слугує лише один товар; в)встановлювані державою тверді вартісні співвідношення не відповідали реальній ринковій вартості золота і срібла, що не лише не сприяло точності виміру вартості товарів, а й не забезпечувало стабільності грошового обігу.

Оскільки біметалізм породжував нестабільність грошової системи і труднощі при визначенні вартісного співвідношення між золотом і сріблом, а розвиток індустріалізації потребував стабільних грошей як єдиного загального еквіваленту, у ii пол. Монометалізм – грошова система, у якій один метал (золото або срібло) слугує загальним еквівалентом і основою грошового обігу, а функціонуючі монети і знаки вартості розмінюються на дорогоцінні метали.

Золотомонетний стандарт найкраще відповідав потребам індустріального суспільства доби вільної конкуренції, сприяв розвитку виробництва, вдосконаленню кредитної системи, поширенню світової торгівлі і вивозу капіталу.

У золотомонетній грошовій системі золото виконує всі функції грошей, а у внутрішньому грошовому обігу перебувають повноцінні золоті монети; неповноцінні грошові знаки (банкноти, металева розмінна монета) в процесі обігу вільно і необмежено розмінювалися на золото, що забезпечувало рівновагу між грошовою і товарною масами.

Таке функціонування золотомонетного стандарту вимагало наявності достатніх золотих запасів у центральних емісійних банках, які одночасно були резервом внутрішнього монетного обігу, що забезпечував вільний обмін банкнот на золото, та резервом світових грошей. Проте зростання бюджетних дефіцитів і збільшення емісії паперових грошей в обігу привели в роки першої світової війни до значного перевищення грошово – паперової маси в обігу над обсягами золотих запасів емісійних банків. Золотозливковий стандарт – це система, за якої золоті монети вилучаються з обігу і переплавляються в зливки золота, а обмін банкнот на золото відбувається шляхом продажу золотих зливків по фіксованій державній ціні, яка відповідає встановленому золотому вмісту паперових грошей. Відбувається перехід до нової грошової системи – золотодевізного стандарту (бреттон – вудська грошова система – за назвою американського містечка бреттон – вудс, де була укладена угода про перехід на нову грошову систему). За цієї системи грошові знаки взагалі не обмінювались на золото (центральні банки обмінювали на золото свою національну валюту, що нагромадилась в інших країнах), а фіксований курс національної валюти (її купівельна сила) підтримувався шляхом купівлі – продажу іноземної валюти (девіз) на фондових біржах. На зміну системі золотого монометалізму у 70 – х роках приходить система нерозмінних кредитних грошей (ямайська грошова система), яка характеризується наступними рисами.

За обсягом в ринковій економіці готівка нині значно уступає безготівковим грошам; банкноти і розмінна монета сьогодні складають тільки 10 – 20% усіх грошових засобів. При цьому існує небезпека появи нестачі грошей в обігу (дефляції), якщо грошові ресурси не можуть зростати через нестачу запасу іноземних девіз в центральному банку.

За вільного грошового обігу завжди є ймовірність надмірного зростання кількості грошей в обігу, що веде до інфляції, адже не існує законодавчих норм про покриття (забезпечення) грошей, що знаходяться в обігу.

Товарний (товарні гроші), ваговий (металеві гроші), карбований (монетні гроші), емісійний (символічні гроші), депозитно – електронний (банківські депозити, “електронні гроші”, кредитні картки). Політика фінансової стабілізації та запроваджена грошова реформа не можуть привести до корінних змін в еко­номіці україни, однак є їхньою об єктивною умовою. Бюджетна реформа, реформа банківської системи, структурна перебу­дова економіки та приватизація, впровадження нової зако­нодавчої бази й механізму її виконання, реформа соціаль­ної сфери та низка інших. Після періоду гіперінфляції суб єкти економічних від­носин не мають повної довіри до подальших дій уряду, нбу, та в послідовності органів влади до курсу політики економічної та фінансової стабілізації у довгостроковому періоді; недостатній рівень розвитку банківської системи, що виражається. В низьких темпах реформування банківського сектору; затримці з запровадженням страхування банківсь­ких депозитів; кредитними та системними ризиками бан­ківської системи, що не стимулюють зростання заоща­джень навіть за умови реальних відсоткових ставок; грошову реформу в україні, з метою впровадження гривні, визначили нормативно - правові акти направлені на стабілізацію грошового ринку, створення необхідних умов напередодні реформ. Але це було лише продовженням процесу реформування грошової системи, що розпочався у січні того ж року випуском у готівковий обіг тимчасової валюти - купоно - карбованців багаторазового використання. і хоча цей захід не називався на той час грошовою рефор­мою, за своєю сутністю це був перший крок на шляху ре­формування попередньої грошової системи та розбудови нової. Важливим чинником стабілізації гривні, підтримки її стабільності є введення в дію банкнотно - монетного двору нбу, який є символом самостійності та незалежності нашої держави.

Один із найсучасніших у світі банкнотно - монетний двір використовує найсучасні­ші технології, системи комп ютерної графіки, виготовлен­ня оригінальних і друкарських форм та захищених фарб. Це облігації внутрішньої державної ощад­ної позики, розрахункові та грошові чеки національного банку україни, приватизаційні сертифікати, марки акцизного збору на тютюнові вироби та алкогольні напої, суве­нірні поштові марки.

У банкнотно - монетному дворі створено монетне виробництво, де карбуються монети ма­сового обігу, пам ятні та ювілейні монети з золота, срібла та інших металів. Технологічне обладнання дає змогу ви­готовляти банкнотний та захищений папір із круглосітковим локальним багатотонованим водяним знаком, двома захисними стрічками, захисними волокнами, планшетами та іншими елементами захисту.

Під час розробки дизайну використовуються традиційне мистецтво гравера та найсучасніша система комп ютерної графіки для отримання різноманітних склад­них гільйошних візерунків. Спеціальні технології виготовлення оригінальних та композитних фотоформ, робочих друкар­ських форм для сухого офсетного та інтагліосетного, інтаг­ліо друку.

Банкноти виготовлені на спеціальному білому папері, ідо не флуоресціює в ультрафіолетових променях, із захис­ною стрічкою із багатотонованим водяним знаком, розта­шованим у вільному від друку місці, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.

Водяний знак - видиме на білій площині банкноти, у разі розглядання її проти світла, зображення в різних тонах (світліших та темніших від паперу), що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.

Райдужний друк - поступовий перехід одного кольо­ру захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розри­вів, до іншого (захисна сітка з обох боків банкноти). Рельєфні елементи - елементи друку, що виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців (портрет і написи, номінал циф­рами, кодоване зображення, знак для сліпих на лицьовому боці). Знак для сліпих - рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті банкноти, який відчувається на до­тик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти.

Створення в україні повної інфраструктури виробництва (функціонування оснащених найсучаснішим устаткуванням і технологіями банкнотно - монетного двору та фабрики банк­нотного паперу) дало можливість у вересні 1996 р. Сам механізм проведення грошової реформи в україні по суті був зведений до простої деномінації шляхом змен­шення в 100000 разів усіх цінових показників - з одного боку, та усіх складових грошової маси, її загальної вели­чини - з другого. В результаті, нова грошова одиниця на момент уведення в обіг виявилася в 100000 разів більшою від попередньої (купоно - карбованця), у стільки ж разів зро­сли масштаби цін, купівельна спроможність і валютний курс гривні порівняно з карбованцем. Забезпечення стабільності національних грошей та використання їх для стимулювання економічного та соці­ального розвитку країни; випуск карбованця на перших етапах реформ дав мож­ливість україні вийти з рубльової зони.

Але економічна криза та гі­перінфляція, як слідство безгосподарності та суб єктивізму в умовах переходу до ринкового механізму, не дали змоги довести грошову реформу до кінця. Особливо гострою напередодні реформи була проблема підтримання стабільності національної грошової одиниці за рахунок використання не адміністративних методів, а за допомогою економічних важелів і грошових інструментів. Після тривалого періоду високої інфляції нбу відмовився від інфляційного шляху мобілізації фінансових коштів для потреб держави та перейшов до рестрикційної грошово - кредитної політики, що привела до істотного зниження рі­вня інфляції. Карбованець на­був майже всіх класичних ознак національної валюти, що може реагувати на приріст національного капіталу та за­безпечувати приріст депозитів комерційних банків. Прихильники конфіскаційного підходу проведення реформи приводять аргументи можли­вості обмеження грошової маси в обігу, вилучення коштів тіньової економіки.

Прихильники неконфіскаційного підходу виходять з такої позиції, як відсутність в україні ситуації, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них. Стабільність курсу купоно - карбованця протягом тривалого часу досягалась без істотного впливу використання резервів іноземної валюти нбу, що дозволило стабілізувати інфляційні процеси.

Одним з найважливіших чинників неконфіскаційного підходу є створення довіри між урядом та національним банком з одного боку, та усіма економічними суб єктами – з іншого. Заморожений частки депозитів більше встановленого рі­вня завдає удару по легальному приватному сектору, оскільки тіньова економіка не тримає свої кошти на депозитах; встановлення ліміту на обмін банкнот, призвело до різкого зростання попиту на товари, зростання цін. Тіньовий сектор тримає більшу частину своїх коштів в іноземній валюті, інших активах і ця міра йому б не зашкодила; тимчасове припинення вапютно - обмінних операцій призвело б до їхнього переходу до тіньового сектору, зрос­тання курсу іноземної валюти та зростання цін. Аналізуючи неконфіскаційний характер грошової ре­форми, ми можемо зазначити, що введення гривні призвело до зростання цін і, перш за все, на товари повсякденного попиту, комунальні послуги, транспорт, зв язок. Та протя­гом 2 - х наступних днів (протягом 17 вересня банки при­ймали від суб єктів господарювання всіх форм власності залишки кас у карбованцях, отриманих від реалізації това­рів та надання платних послуг населенню за карбованці 16 вересня. Крім того, 18 вересня продовжувалася здача в банки карбованців підприємствами зв язку та пунктами обміну, банківською системою було вилучено карбованців у резервні фонди національного банку україни з погашенням емісії на загальну суму 327, 9 трлн. Аналіз ситуації на готівковому грошовому ринку в пері­од реформи свідчить про те, що найбільші обсяги вилучення 3 обігу карбованців мали місце в перші п ять днів реформи, коли щоденно вилучалося з обігу 31 - 38, 6 трлн. Установами ощадного банку україни та інших комер­ційних банків, які залучають кошти населення, були пере­раховані в установленому порядку всі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 р. Випуск гривні в обіг здійснювався шляхом обміну на карбованці, видачі коштів на оплату праці, закупку сіль­ськогосподарських продуктів та з вкладів населення, підкріплення відділень зв язку, інших видач. Продовжує здійснюватися через регіональні управління національного банку за рішеннями ради міністрів авто­номної республіки крим, обласних київської та севасто­польської міських державних адміністрацій. З ураху­ванням додаткового вилучення після закінчення грошової реформи карбованців з обігу та кас банків у резервні фонди нбу зараховано всього 330, 3 трлн. У ході перерахування вилучених з обігу карбованців, вивезених із кас комерційних банків до резервних фондів національного банку, регіональними управліннями нбу в період від 17 вересня до 31 жовтня 1996 р. Усі грошові заощадження населення, сформовані в рублях і карбованцях, на початок введення в обіг гривні перетворилися на мізерну величину, їхня деномізація у співвідношенні 1. Забор­гованості держави з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери, пенсіонерам, студентам підвищило попит населення на нову валюту, сприяло її стабільності. Слід за­значити, що основний тягар, пов язаний з уведенням нової національної валюти, ліг на плечі тих верств населення, які втратили внаслідок гіперінфляції свої заощадження, сформовані до 1992 р та стали з волі держави її кредиторами в 1995 - 1996 рр. Становлення приватних форм власності; лібералізація цін; послаблення державного втручання в підприємницьку діяльність, зовнішньоекономічні зв язки, валютні, операції господарських суб єктів. Зазначені умови дали можливість окремим господарським суб єктам і фізичним особам не тільки зберегти свої кошти, а навіть нагромадити величезні капітали на спекулятивних, бартерних і валютних операціях. Держава спочатку створила умови для проведення нагромадження капіталу, потім зберегла капітал від гіперінфляції, а в ре­зультаті неконфіскаційної реформи деномінувала його на загальних підставах і цим зберегла та легалізувала. Тому, на нашу думку, головним чинником, який стабі­лізуватиме гривню - є покращання загальноекономічної ситуації, зростання темпів виробництва та інших макро - економічних показників. З іншого боку, стабілізація фінан­сового та грошового ринку, його регулювання й управління ним є одним із головних важелів впливу на макроекономічну ситуацію у цілому.

Перед економікою україни стоїть низка кардинальних питань, вирішення яких залежить від ефективності ринкових реформ і стабільності національної валюти.

Загальні формули цього роду відповідності між поверхнею еліпсоїда та площиною або загальні формули геодезичних проекцій можуть бути написані в наступному виді. Де і - геодезичні координати, широта і довгота, що визначають положення точки на поверхні еліпсоїда, та - декартові (прямокутні) координати точки на площині, а і - довільні функції, неперервні в області ( - довгота, яка відрахована від деякого меридіана , прийнятого за початковий). На практиці до функцій і ставлять вимоги, щоб при будь - яких значеннях і в заданій області поверхні еліпсоїда мати цілком визначені як за знаком так і за величиною числа для. Величина спотворень визначається розмірами тієї області поверхні еліпсоїда, яка зображується на площині, причому в деяких випадках спотворення можуть бути і дуже значними.

Геодезичні побудови, як правило, створюються шляхом виміру кутів геометричних фігур, а лінійні виміри виконуються, наприклад, в тріангуляції тільки щоб задати масштаб мережі. Відсутність кутових спотворень не є головною перевагою конформних проекцій перед неконформними, адже геодезичні лінії еліпсоїда, що зображуються на площині, мають вигляд кривих, які в практиці геодезичних робіт використати досить трудно. Звідси виникає додаткова задача в конформних проекціях - визначення кута між зображенням геодезичної лінії та хорди, який називають поправкою за кривину зображення геодезичної лінії на площині. Границя відношення довжини відрізка на площині до довжини відповідного йому відрізка на еліпсоїді, коли довжина останнього стрімко наближається до нуля, називається масштабом зображення. Масштаб, в загальному випадку, буде величиною, яка змінюється як при переході від однієї точки до другої, так і при зміні напряму в одній і тій же точці. із загального числа конформних проекцій ми розглянемо детально тільки проекцію гаусса - крюгера, яка найбільш широко використовується в практиці геодезичних і топографічних робіт багатьох країн. Проекція гаусса - крюгера, яка отримала широке розповсюдження на початку 20 - х років хх ст була розроблена і впроваджена в практику гауссом ще в 1820 - 30 р. існує спеціальна дисципліна, яка полягає в математичному опису явищ, пов’язаних з деякими фізичними процесами, що описуються за допомогою рівняннь у частинних похідних і (рідко) за допомогою інтегральних рівняннь або інтегро - диференціальних рівняннь. До рівняннь еліптичного типу приводить вивчення різних стаціонарних процесів (електростатика, магнітостатика, потенціальний рух рідини, що не стискується, тощо). Якщо струну відхилити від її початкового положення, а потім предоставить самій собі або, не відхиляючи струни, придати в початковий момент її точкам деяку швидкість, або відхилити струну і придати її точкам деяку швидкість, то точки струни будуть виконувати рух – говорять, що струна починає коливатись. Шукана функція u(x, t) повинна ще задовільнятись граничним умовам, вказуючим, що робиться на кінцях струни (х=0 і х=1), та початковим умовам, описуючим стан струни в початковий момент (t=0).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

реферат на тему українська незалежність

методичні рекомендації з протидії торгівлі людьми безоплатно

реферат по философии на тему стародавня філософія як зародок і колиска всіх наступних типів філософії

образецрецензія до курсової роботи

по грузоперевозкам дипломная работа

рабочие читы на вормикс безплатно без реєстрації

нова радість стала, яка не бувала над полями україни пташечка літала